Що кандидати пронують чернігівцям: аналіз програм

До сьогодні точаться дискусії - яке ж завдання кандидата-можоритарника. Одні вважають, що робота депутата передовсім представляти інтереси свого округу у Верховній Раді, інші — навпаки, щоголовне завдання парламентаря ухвалювати закони для всієї країни, а не займатися лобізмом певних округів. Правда, очевидно, десь по середині.

В нас на практиці роботи депутатів відбувається так, що нардний депутат-мажоритарник може робити що завгодно в парламенті, головне закормити покраще округ — засіяти гречкою, забудувати майданчиками і так далі. Тоді виборцям, особливо сільських округів, “по барабану”, що там парламентар голосує в парламенті чи може взагалі нічого не голосує і вирішує свої бізнес питаня.

 Але повернемося до Чернігова — поглянемо, що обцяють кандидати по чернігівському виборчому округу саме місту.

 Майже половина кандидатів взагалі не приділили в своїх передвиборчих програмах уваги місцевій чернігівській проблематиці, це Геннадій Багмут, Віктор Геращенко, Володимир Грецький, Ігор Лисенко, Павло Лобода, Володимир Приходько, Юрій Ткач, Едуард Шуман, Олександр Ясь.

Частина кандидатів просто дописала кілька рядків про Чернігів до типової програми кандидата -мажоритарника від політичної партії.

 Ті ж кандидати, які щось пропонують чернігівцям, описують пробему , але крім розмитих формулювань не пропонують конкретні механізми її вирішеня з обумовленими строками.

 Топ темою одразу кількох передвиборчих програм стала апеляція до Стратегічного плану розвитку Чернігова. Всі хочуть допомагати в його реалізації. Очевидно, в очах кандидатів цей план постає в образі певного сакрального документу, про який всі чули, але де і що в ньому написано, мало хто з чернігівців взагалі здогадується.

 Традиційно більшість кандидатів обіцяють чернігівським виборцям інвестиції, робочі місця, сприяння бізнесу, боротьбу з корупцією , “вибивати” більше коштів з державного бюджету для Чернігова, збільшеня прав місцевого самоврядування, боротьбу з корупцією.

 Конкретних оібцянок у кандидатів небагато, але вони є. Ігор Андрійченко, наприклад, обіцяє побудувати нарешті сміттєпереробний заводу поблизу міста Чернігова. Анатолій Долеско пропонує для запобігання корупції в дитячих садочках ввести загальноміську електронну чергу. Валерій Куліч затягує вже відому пісню по “відновлення для Чернігівщини дії закону про зону пріоритетного розвитку”. Комбат Роман Пицьків один раз згадує у своїй програмі про Чернігівщину: враховуючи прикордонний статус Чернігівщини, вважаю за необхідне забезпечити гідний соціальний захист для військовослужбовців, пише він.

Андрій Дериземля обіцяє чернігівцям зменшення комунальних платежів через впровадження “ новітніх енергозберігаючих технологій”.

 А кандидат Олександр Бей, таке враження, що взагалі переплутав парламентські вибори і вибори міського голови — у нього вся програма присвячена критиці Олександра Соколова і жодного слова не сказано про баченя розвитку всієї України.

Найбільш коротка програма у Володимира Приходька — на півсторінки. Про Чернігів — ні слова.

У Олександра Шкурата вирішили обмежитися гаслом “Чернігову — рівні можливості”.

 Програма кандидата, безумовно, має бути одним з основних чинників для здійснення свідомого голосування виборця. На жаль, в нас програму як кандидати так і виборці часто сприймають як необхідний, але неважливий елемент виборчої кампанії.

 

Автор: Павло Пущенко для Чернігівщина: події і коментарі