Хто перед ким двері закрив

Позиція. Переглянувши вчорашні так звані теледебати з Валерієм Дубілем та Олександром Соколовим — в голові одразу постає кілька вельми цікавих та досить неприємних думок. Перша та найочевидніша: таке враження, що нашою чернігівською громадою знов намагаються маніпулювати, і водночас лити купу бруду. На кого, питається? Та, звісно ж, на нас з вами.

Чомусь пан Валерій хоча й хоче, аби його чернігівці вибрали до Ради, однак чорних слів на адресу Чернігова і чернігівців не цурається. І під час вчорашнього телеефіру на телеканалі «Дитинець» тільки того й було чутно: Чернігів — аутсайдер, в нас все погано, тут брудні технології і таке інше. Це по-перше. А по-друге, пан Дубіль та його технологи заради досягнення своєї мети зовсім не добирають методів і, вочевидь, вважають городян якоюсь безмозкою сірою масою, яка проковтне будь-яку гидоту. І план був під стать — прийти на телеканал, перед носом у всіх хляснути дверима і закритися на замок. А потім оголосити на всі боки: опонент, мовляв, злякався, не прийшов.

 Посудіть самі. Ось історія «без купюр». Олександр Соколов прийняв виклик опонента, але через посадові обов‘язки міського голови запізнюється на теледискусію. Тож він прислав свою довірену особу — Тамару Касаткіну попередити про це Валерія Дубіля і оголосити про запізнення у прямому ефірі. Однак, пан Дубіль навідріз відмовляється впускати довірену особу і, зі словами — спілкуватимусь лише з Соколовим — замикає телестудію на ключ. І разом із телеведучим Іваном Масловим розпочинає телетрансляцію. Той факт, що він самостійно повернув ключ у замку — підтвердив журналістам і директор телеканалу Олександр Ломако, який теж не зміг потрапити усередину і ввести туди Олександра Соколова, який якраз приїхав.

 Потім, прямо з телекрану Дубіль обізвав Олександра Соколова трусом, який ховається від людей. Після чого, дістає свою текстову заготовку. І за допомогою телесуфлера читає її у прямому ефірі. За відсутності опонента цей спіч перетворився на звичайну політичну брудну агітацію, без жодного натяку на діалог. У цій заготовці пан Валерій знову вдався до улюблених моментів — якомога очорнити Чернігів та його жителів, і найтемнішими фарбами змалювати життя в місті.

 Але за три хвилини Валерій Дубіль раптово попрощається з глядачами. З чого можна зробити висновок: він все ж таки в курсі, що опонент з‘явився, йому повідомили про це у навушник. Нардеп виходить зі студії і...ніс к носу зіштовхується зі своїм суперником Олександром Соколовим. Те, що не вийшло у прямому ефірі — вдалося просто у коридорі телеканалу у присутності журналістів. Принаймні шанс провести нормальну дискусію був. Олександр Соколов, користуючись нагодою, одразу ж закликав свого опонента продовжити розмову у телестудії. Часу на це «Дитинець» надасть вдосталь, запевнив Олександр Ломако. Однак Валерій Дубіль, під тиском власних політтехнологів, вирішив... просто втекти. По-англійські.

 Висновки з цієї історії напрошуються вельми неоднозначні. Перше: ці «дебати» —спланована піар-акція: заготовлений текст промови, читання з телесуфлеру, замкнені двері — це все свідчить саме за себе. І водночас про те, що Валерій Дубіль не планував, що Олександр Соколов таки прийде на ефір. Бо той навряд чи дав йому можливість говорити «з папірця». Друге: коли бютівський нардеп зустрівся з журналістами у коридорі — він спілкувався лишень за допомогою завченої заготовки. На жодне з запитань преси про можливість продовження розмови з Соколовим він так відповісти і не зміг. Тому не мало жодного значення, наскільки запізниться Соколов — «вистава» від початку задумувалася як п‘єса одного актора. Дует не вписався б. Тому Олександр Соколов та його довірена особа Тамара Касаткіна стали жертвами звичайного дрібного хуліганства та неввічливості: лишень боягузи зачиняють двері, побоюючись розплати.

Євгенія Замковська