На Семенівщині поховали старшину 41 батальйону Віктора Афанасенка | Події і коментарі
Неділя, 18 серпня 2019, 20:41
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися
Реєстрація користувача
Зареєструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

На Семенівщині поховали старшину 41 батальйону Віктора Афанасенка

15:34 19.03.2015    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

12 березня у селі Галаганівка Семенівського району ховали старшину 41-го батальйону, навідника протитанкового ракетного комплексу «Фагот» 41-річного Віктора Афанасенка. Він помер у ніч з 9 на 10 березня. Мобілізували другого вересня.

Рідних у селі у Віктора не залишилося. Тіло привіз бойовий побратим семенівець Володимир Михальченко.

— З початку грудня ми стояли на передовій у Старогнатівці Донецької області. За 20 кілометрів уже Росія. Недавно Віктора перевели у Прохорівку, село неподалік. Отож деталей не знаю, — говорить Михальченко. — Кажуть, ішов, упав. Серце стало. Його відвезли на Волноваху, звідти вже в морг, у Дніпропетровськ. Там дуже багато тіл. Довелося по-побігати, щоб віддали Віктора. І хто придумав дурний закон, що не родичам не можна забирати?

— Виріс Віктор у багатодітній сім'ї. Батько був у колгоспі бригадиром, — розповідає Роман Кравченко, галаганівський сільський голова. — У школі вчився добре. Після армії працював на комбайні і на тракторі. Два роки проробив землевпорядником, потім посаду скоротили. Брати і сестри роз'їхалися. Настав час, коли біди одна за одною прийшли у родину. 2004 року помер батько. Через рік згорів добротний цегляний будинок, в якому жила сім'я. Причина — проблеми з облаштуванням опалення. Потім померла бабуся. Віктор з матір'ю перейшли в її стареньку хату. Невдовзі не стало і матері. Жив сам, доки хата не завалилася. З того часу мешкав то у друзів, то у однокласників. Приблизно два роки тому його прихистив Микола Сич, директор місцевого сільгосппідприємства «Нове життя»,

Після смерті рідних продав корову, взяв кредит і переоформив на себе паї померлих батька, матері, бабусі, тітки. 20 гектарів. Коли мобілізували, зарплата приходила на картку. Планував назбирати на хату. У нього є брати і сестри в Білорусі і в Росії. На жаль, зв'язатися з ними не можемо. Написали їм в «Одноклассниках».

Прощалися з Віктором у сільському клубі. Говорили, добрий чоловік був, хоча і випивав.

— Ніколи не сварився. Знаєте, другий як вип'є, понісся, а він не такий. Завжди вітався, був дуже акуратний. Після роботи помиється, любив порядок. На городі і в себе, і в людей робив. Усе рівненько, гладенько, наче яйцем викачано, — згадує 59-річна Олена Прибильська.

Односельці розповіли, що і дівчина у Віктора була, довго зустрічалися. Та не склалося. І він, і вона так і не знайшли собі пари.
— У грудні було б два роки, як Вітя у нас жив. Не випивав, хіба що на свята. Коли від'їздив, зі сльозами на очах сказав: «Прости, Миколаївно, якщо щось не так, і прощай», — згадує 48-річна Ганна Сич, головбух ТОВ «Нове життя». — Ми навіть простенької мо-білки йому не встигли купить. Сьогодні повідомили, завтра забрали. Одяг, продукти дали. На листочку написали свої номери. Він так ні разу і не подзвонив.

Кажуть, два брати покійного Віктора, Михайло і Григорій, живуть у Мінську. Михайло військовий.
Служив у Афганістані. Григорій авіатор, закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. Ще один брат Василь живе в Омську, в Росії. Він фермер. Сестри — Людмила, юрист, майор юстиції, і Галина, педагог, мешкають у Брянську. Приїздили рік тому. На півдня. Сходили на кладовище, обіцяли приїхати на Діди, та не приїхали. Чи хотіли забрати Віктора до себе, не відомо. Селяни кажуть: «Якби хотіли, давно б забрали». Незважаючи на те, що жодної рідної душі на похороні не було, попрощатися зійшлися сотні людей. В основному, чоловіки. Як казали старенькі бабусі, такого багатолюдного похорону у селі ніколи не було. З Семенівки приїхали афганці, голови райради і райдержадміністрації, начальник міліції, волонтери. Хоча Віктор і не загинув у бою. Він не ховався від мобілізації. Ті, хто там побував, уже герої.

Тріпотіли синьо-жовті прапори. Грав військовий оркестр, музиканти приїхали з Чернігова. Траурна процесія розтяглася на кілометр. Люди повиходили з дворів. За 300 метрів від Галаганівки — Росія. До речі, в Росії в Курковичах вчився у старших класах і Віктор, бо у Галаганівці була восьмирічка. Щодня жителі села дивляться російські канали. Навіть без супутникових антен. Та, незважаючи на російську пропаганду, переживають за чоловіків, які в АТО. На кладовищі офіцер 41-го батальйону Олег Михайленко сказав: «Он трусом никогда не был. Виктор был хорошим человеком и бойцом. Царство небесное». Гімн, прощальні постріли. їх, певно, почули і в Росії.

Поминали у їдальні.

Рідні Віктора таки відгукнулися в соцмережах. Сказали: «Приїдемо, як війна скінчиться».

Брати і сестри грошей не отримають

— Право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) учасника АТО мають батьки, опікуни, дружина, діти (або утриманці) померлого. Брати і сестри — ні. Незалежно від того, живуть вони за кордоном чи в Україні, — пояснив начальник відділу соціального забезпечення облвійськкомату, підполковник Тарас Шевченко.


Автор: Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №12 (1506), gorod.cn.ua
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

Адвокат: Через помилку в ухвалі, Гримчака, швидше за все, будуть перезатримувати

Поки не виправлять в рішенні суду щодо обрання запобіжного заходу заступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрію Гримчаку помилку в імені, його не мають права утримувати під...

ЦВК визнала обраним останнього кандидата в нардепи: Приходько переміг по 210 округу

Центральна виборча комісія встановила результати позачергових виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №210 міста Прилуки Чернігівської області. Про це йдеться на...

У Сновській ОТГ будують нову амбулаторію

Будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Тур’я продовжується. Тут вже зроблено покрівлю будівлі, утеплено стіни, встановлені металопластикові вікна та двері. Наразі...

Суд Чернігова помилково обрав запобіжний захід не тому Гримчаку

Запобіжний захід Юрію Гримчаку вчора вночі не обрали через допущені помилки в ухвалі суду. Засідання розпочалось о 6-й вечора в Деснянському суді Чернігова. Суддя Наталія Лямзіна допустила помилку...

У Михайло-Коцюбинській гімназії облаштовують ресурсну кімнату

Начальниця відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської ОТГ Лідія Гаєвська  під час прес-туру до громади презентувала журналістам ресурсну кімнату в гімназії....