Сергій Березенко розказав про кампанію Кличка та вибори по 205 округу у Чернігові | Події і коментарі
П'ятниця, 28 квітня 2017, 07:30
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися
Реєстрація користувача
Зареєструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

Сергій Березенко розказав про кампанію Кличка та вибори по 205 округу у Чернігові

15:37 19.11.2015    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

В президентській партії зі стриманим оптимізмом оцінюють свій результат на місцевих виборах – враховуючи купу проблем, могло бути і гірше. Нардеп Сергій Березенко, займався на цих виборах в штабі «Блоку Порошенко» роботою з регіонами. На колишньому керівникові ДУСі в БПП вже давно зав’язана «польова» робота та курування місцевих партійних організацій. Він впевнено заявляє, що знає, як проводити вибори, хоча звучить це після його власної виборчої кампанії в Чернігові двозначно – нещодавні мажоритарні перегони по 205-му округу, на яких Березенко змагався з «приватівцем» Геннадієм Корбаном, запам’ятались великою кількістю бруду і неприкритого підкупу. Березенко визнає, що чернігівські вибори нанесли багато шкоди президенту і його політичній силі, проте стверджує, що тільки захищався від нападок опонентів.

Зараз у штабістів БПП попереду другий тур виборів мерів великих міст, в який вийшло достатньо представників цієї сили, а у фракції Блоку Порошенка в парламенті – робота над переформатуванням Кабміну. Перестановки в уряді можуть стати вирішальними і для Березенка: куратора фракції Ігоря Кононенка давно сватають в Кабмін, а його функції в такому випадку перейдуть до саме «молодого і перспективного» дарування.

В інтерв’ю «Главкому» Сергій Березенко пояснює, чому так довго рахують голоси в Києві, з ким «Солідарність» об’єднається в місцевих радах, тішиться, що мінімізована ймовірність дострокових парламентських виборів, та заперечує, що Банкова допомагає колишнім «регіоналам».

«Думаю, ми будемо мати більше 20%»

Почнемо з виборів. На який результат ви розраховували у штабі – що вдалось, що ні?

Для нас було важливо отримати рівномірний результат по всій країні і зайняти якомога більше перших місць в обласних радах і міських радах обласних центрів. Відсотків на 90 ми з цією задачею справились. Є регіони, де класично складно перемагати, але, не дивлячись на це, ми отримали дуже гідні результати по Херсону, Одеській області, місту Одеса. І за винятком декількох областей можна вважати кампанію вдалою – ми виграли в 14-ти областях, тобто отримали перші місця в обласних та міських радах облцентрів.

Загальний результат у відсотках вже склали?

Це зараз важко порахувати, але, думаю, будемо мати більше 20%.

Ваші штабісти у ніч виборів не приховували, що на Західній Україні розраховували отримати кращий результат.

У нас було велике бажання перемагати на Західній Україні, і ми абсолютно справились з цією задачею. Винятком є тільки Закарпаття, де ми взяли 21%, а 25% взяв «Єдиний центр». Але там своя специфіка. Ми взяли 26% у Тернопільській області, хоча у 2014-му році на парламентських виборах наш результат там був 13–14%. Ми взяли перше місце в облраді у Львівській області. Ми перемогли в Сумській, Чернігівській, Полтавській областях, в Кіровоградській і Черкаській прекрасні результати.

Чому у Києві так довго рахують голоси? Це народжує підозри, що Банкова таким чином підбирає для Кличка більш зручного опонента у другому турі.

Зараз чотири чи п’ять політичних сил зупинились в кроці від 5% – в тому числі «Партія рішучих громадян» Берези, «Демальянс», «Рух за реформи». І всі вони подають клопотання на перерахунок по багатьох дільницях, щоб спробувати десь знайти голоси, яких не вистачає. Ми нікому не відмовляємо, щоб не виглядало, що ми когось «втопили». Чітка установка нашим представникам у комісіях — якщо вимагають перерахунок, то починаємо перераховувати. Тільки це зупиняє весь процес. Інших причин немає, бо нам вигідно швидше перерахувати і все завершити.

Яку роль ви виконували в штабі?

Я займався «полем», організацією структур штабів практично по всій Україні, намагався відслідковувати якість роботи комісій. Я точно не відповідав за юридичний блок, яким займався Сергій Алексєєв, і за медійну складову, якою займалась Вікторія Сюмар. Всім іншим я займався.

Кажуть, була імовірність, що ви очолите штаб?

Імовірність була, але вважаю, що цілком логічно його очолив Ігор Кононенко – один з керівників фракції. Врахуйте, що на цих виборах ми маємо велику фракцію. І кожен з 70-ти наших депутатів-мажоритарників був зацікавлений, щоб у нього на окрузі був певний вплив, бо він щось обіцяв під час виборчої кампанії, формував команду і кожен з цих мажоритарників хотів взяти участь у формуванні місцевої влади. Тому важлива була участь Ігоря як авторитетної людини у вирішенні конфліктних питань. Він зі своєю місією справився...

«По Києву не пройшов жоден з тих, хто колись були в «Народному фронті»

Всі кандидати були на самофінансуванні чи центральний штаб якось допомагав? Як можна взагалі оцінити фінансове навантаження на цих виборах?

Ми оплачували загальноукраїнську телевізійну кампанію, замовили велику кількість бордів по всій країні і частково допомагали в організації роботи комісій. А кандидати на місцях вели свою кампанію.

За свої гроші?

Безумовно. Кожен повинен був провести свою кампанію і себе в депутати. Нелогічно було б, коли Київ брав би тебе за руку і заводив у місцеву раду. Час показав, що ми зібрали непогану команду, оскільки рівномірно отримали позитивний результат, не дивлячись на те, що за відсутності «Народного фронту», ми – єдина «партія влади», яка йшла на вибори.

До речі, щодо «Народного фронту», з яким ви цього разу спільно йшли на вибори. Як оцінюєте цю «спарку»?

Квот, про які часто кажуть, у нас по великому рахунку не було. Все-таки треба було виставити 28 тисяч кандидатів – і очевидно, що ми не мали стовідсотково якісних кандидатів на усіх округах. Багато з людей, хто не пішов на вибори від «Народного фронту», шукали нових союзників, звертались в тому числі і до нас, бо ми найближчі. І ми їх із задоволенням брали, якщо це були сильні мажоритарники. Хтось пройшов, хтось ні. По Києву, наприклад, не пройшов жоден з кандидатів, які колись були в «Народному фронті». Наприклад, той же Даневич, який очолював райадмінстрацію Голосіївського району і був достатньо популярним, колишній керівник Подільської адміністрації Войтович... І багато таких. Ці вибори за новою системою показали, що той, хто реально працює з округом, той і попадає в місцеву раду.

«Найважче буде домовитись зі «Свободою»

Очевидно, що у Києві була така собі зв’язка «Солідарності» з «Єдністю» екс-мера Омельченка. Партії навіть в багатьох випадках не виставляли двох сильних кандидатів один проти одного в одному окрузі. Чи тих голосів, що «Солідарність» отримала разом з «Єдністю», вистачить для більшості в Київраді?

Ви живете старим законом, старим стереотипом. Ми сто відсотків не були зацікавлені, щоб хоч хтось набрав мало, і шукали таких людей, щоб набрали багато. Нехай би там «Єдність» і всі інші також набирали багато.

Зрозуміло, що тут логіка дещо інша, ніж за старим законом. Але відсутність сильного конкурента на окрузі якраз допомагає набрати комусь значно більше.

Звісно, ми зацікавлені були, щоб мати мало сильних суперників на кожному окрузі. Тоді твій відсоток перемоги стає більшим, бо голоси не розтягуються.

Тому і траплялися такі факти, коли від «Єдності» на тому ж окрузі йшли співробітники чи помічники кандидата від «Солідарності» і навпаки?

Мені такі факти не відомі. Варто запитати в київського штабу. Ним від «Солідарності» виборами займався Володимир Прокопів – він очолив і штаб Кличка, ще й вів свою мажоритарну кампанію.

Тобто ви не підтверджуєте, що «Солідарність» допомагала Омельченку?

Безумовно, в більшості з Омельченком нам буде комфортніше, ніж з Ляшком. Але зусиль лише двох партій може не вистачити. Наприклад, на минулих виборах «Удар-Солідарність» отримав (в Київраді) 76 депутатів, на який ми навіть не розраховували. Так навіть при цьому не могли толком зібрати більшість — 61 голос, щоб голосувати. Тим більше, що нова система «Рада» у міськраді не дозволяє фізично голосувати більше, ніж однією кнопкою. Тому з «Єдністю», яка проведе 15 чи 16 депутатів плюс до наших п’ятдесяти, – це не більшість. Практика показує, що фізично абсолютно усіх цих людей на місці не буде. Нам треба робити широку коаліцію для Києва і заради Києва.

Хто в ній буде? Ляшка в Київраді вже нема.

Думаю, що найважче буде домовитись зі «Свободою». Вони розглядають Київраду як майданчик для майбутніх парламентських виборів, на які розраховують після такого результату, який показали на місцевих. Туди прийшли такі люди як Ігор Мірошніченко, Богдан Бенюк – вони масштабніші за Київську міськраду. Вважаю, що і влада своїми діями зробила певні кроки, щоб додати рейтингу «Свободи».

Так це буде майданчик і для «Батьківщини», і для інших.

У «Батьківщини», так само як у «Самопомічі», є парламентська трибуна. До речі, «Самопоміч», яка виграла в Києві рік тому на парламентських виборах, отримала рівно через рік втричі менший результат, ніж «Солідарність». Причому вони декларували, що є опозиційними в межах коаліції, і відмежовувались від дій уряду, хоча мають там свого представника. Не думаю, що вони такий майданчик як Київрада взагалі будуть згадувати. Найважче буде зі «Свободою», які будуть декларувати, що знаходяться в опозиції, а всі інші повинні дискутувати і приходити до якихось правильних рішень. До речі, ми зі «Свободою» маємо історично гарні стосунки. І дякуємо, що голосами «Свободи» були проголосовані дострокові парламентські вибори. Більше того, ми проти їхніх кандидатів у 2014-му році не виставляли своїх. Це був мінус для нашої партії, але понятійно було важливо показати, що вони перезавантажили парламент і прибрали Партію регіонів. Чи зараз збережуться такі стосунки — хотілось би. Але мені здається, що політична доцільність у їхньому розумінні переможе.

«Якби я знав, що так все пройде в Чернигові, я б просто не пішов на ті вибори»

Чому ви змінили Державне управління справами на Верховну Раду?

Бо це господарська робота, а мені завжди більше імпонували якість політичні процеси.

Простіше кажучи, вам було нудно в ДУСі?

Я зрозумів, що це не моє, бо я – не завгосп.

Округ у Чернігові саме під вас звільняли, коли призначали депутата Куліча від БПП губернатором?

У нас реально не було, кого призначати. Ми пропонували Владислава Атрошенка, бо він вже мав досвід губернатора, але той не захотів і запропонував Валерія Куліча. По логіці, якщо вже готувати округ під мене, краще було б звільняти округ у Вінниці чи Вінницькій області. Там можливості колосальні. І не було б і близько таких пристрастей, які відбулись у Чернігові, бо я сам родом з Вінниці і мені набагато простіше було б там.

Там ще й була загадкова ситуація, коли нардеп Шлемко з «Батьківщини» несподівано склав повноваження, щоб далі по списку пройшов Валерій Дубіль, який міг би вам скласти солідну конкуренцію на цьому окрузі. Просто загалом ця скандальна історія з чернігівськими виборами залишила враження, що цей мандат був надпринциповий і для президента, і для вас.

Рішення іти по Чернігову було досить імпульсивним. Але коли команда опонента вивела це все в площину «злочинна влада проводить там свого представника» і у протистояння президента з Коломойським, на якомусь етапі ці пристрасті розвинулись. Такого не мало бути.

Перемога за будь-яку ціну — це ваш принцип?

Абсолютно ні. Важливо правильно формулювати — для чого ти це робиш.

Ви погодитесь, що ваша виборча кампанія у Чернігівській області завдала більше шкоди, ніж користі, «Блоку Петра Порошенка»?

Ця кампанія однозначно завдала шкоди нашій політсилі. Якби я знав, що так все пройде, я б просто не пішов на ті вибори. Але коли вже пішов, то програвати не можна.

Але ж ви теж були не «білий та пухнастий» в цій історії. Команда провокаторів Петрова і Дурнєва саме на вас працювала.

Давайте об’єктивно – ви ж бачили, хто працював у команді опонентів. Бачили позицію того самого Ляшка. Я не розказую вам багато речей, та повірте, якісь наші дії, які базувались виключно на позиції захисту, – це ніщо у порівнянні з тим, які технології використовувались супротивником.

Скандальний «Репортаж з багажника», який вийшов через місяць після кампанії в Чернігові, – це теж технологія?

Це художній твір про героїчні подвиги. Не хочу коментувати журналістів, тим більше, цю дівчину (журналістка Світлана Крюкова, - «Главком»), але вона працювала у штабі Корбана. Вона бігала і фотографувала силові захоплення наших штабів, коли били людей. Вона це все фіксувала і підписувала. Насправді перед початком виборчої кампанії цей журналіст зробила два репортажі – про мене і про Корбана. Ми чудово спілкувались, у нас є спільні знайомі. І вона, зробивши ці два репортажі, сказала: «Слухай, ви два таких різних. Якби я була в Чернігові, я б тебе обов’язково підтримала». А потім така історія трапилась. Але це все лірика, я розумію її мотивацію.

«Я вже набагато більше асоційований з Порошенком, ніж з Черновецьким»

Питання в іншому. Після того, як була опублікована ця стаття, навіть ваші колеги з фракції БПП заявили, що матеріал дає підстави у ситуацію втрутитись правоохоронцям.

Ті, хто розібралися у ситуації, потім ці питання познімали. По-друге, завдяки близько сорока народним депутатам, які почергово приїжджали в Чернігів і допомагали відстоювати наш результат, ми не дозволили провести те, що планувалось у день голосування. Там мали трапитись заворушення, мала пролитися кров, щоб звинуватити владу у тому, що вона, як мінімум, не контролює ситуацію у державі, а максимум – що це «тітушки Березенка» спровокували, бо програють вибори. Але результат 36% проти 14% на мою користь знівелював цю історію.

Цей сценарій не відбувся, бо ви домовилися з опонентами?

Ніколи в житті. Це була принципова боротьба. За час кампанії я з ними жодного разу не зустрічався.

Але ж і вони не почали громити дільниці, як ви кажете…

Корбан виграв на одній дільниці з 83-х. Тож йому треба було б розгромити 82 дільниці.

У згаданому матеріалі постала постать Олеся Довгого. Яку роль він виконував у чернігівських виборах і у вашій комунікації зі стороною опонентів?

Жодної. Це спекуляція. Такий стиль роботи у тієї команди. Ця технологія була використана проти мене, коли зламали і створили альтернативні сторінки у «фейсбуці» усім моїм родичам. Щоб було зрозуміло, то моя дружина нібито «писала» всім моїм друзям і пропонувала різні речі, аж до того, що «його немає, може, хтось приїде до мене?». Це робилось, враховуючи той факт, що вона з одномісячною дитиною. Плюс до того моя «переписка» з депутатами, яких я до того навіть не знав.

До того ж, все місто було заклеєне «зверненням» Черновецького підтримати Березенка Сергія як його представника. Ну, не спрацювала ця історія. Я вже набагато більше асоційований з Порошенком, ніж з Черновецьким.

Кампанію у Чернігові виглядала дуже затратною. Ви вели її за власний кошт?

Чим виглядала? Бордами? Я провів величезну кількість зустрічей. Я розумію, як проводити вибори, і знав, як отримати результат. Безумовно, я взяв на себе багато зобов’язань.

Що ви наобіцяли?

Дороги, тролейбуси… Роботи років на п’ять, дай Бог її завершити. Ми просто організаційно спрацювали краще – побудували правильну зрозумілу агітаційну мережу.

Так, мережу агітаторів, яким платили по 400 гривень.

Можна що завгодно казати. Не можна роздати купу пайків і отримати ефект від того в 7 тисяч голосів (приблизний результат Корбана, - «Главком»), і роздати щось непомітно – і отримати 20 тисяч голосів (приблизний результат Березенка, - «Главком»). Не можна тут брати і голосувати, а тут не брати і голосувати. Це історія, на яку мене свідомо штовхали. Більше того, спровоковані були ці всі історії з однією метою — щоб показати, що «якщо влада йде «по бєспрєдєлу», то і нам можна все». Тоді вони відкрили ці продуктові точки. Але риторика «я нагодую бідний Чернігів» просто принижує виборців. Наші опоненти зробили багато таких помилок, за які поплатились.

Хоча от зараз ми були переконані, що наш представник Атрошенко займе перше місце на мерських виборах з великим результатом. А він зайняв друге місце після діючого мера Соколова, який роздав по 500 гривень сорока тисячам людей. Причому офіційно – за це проголосувала сесія міськради. Міський бюджет отримав додаткові кошти за рахунок профіциту, який ми маємо зараз по всіх бюджетах облцентрів, і вони видали по паспорту чернігівця у Ощадбанку одноразову матеріальну допомогу від міської ради, практично — від Соколова. І він набрав в першому турі 33%, фактично вибравши весь рейтинг своєї довіри. От і зрозумій, як це працює – бо цього разу місцевим мешканцям такий підкуп був комфортним. Як на мене, Чернігів електорально – найнезрозуміліший регіон, дуже цікаве місто.

http://glavcom.ua


Автор: Микола Підвезяний, Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

В обласній раді розглянули пропозиції щодо розподілу коштів обласного фонду охорони природи

27 квітня відбулося чергове засідання робочої групи обласної ради з планування природоохоронних заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області.Цього разу...

29 квітня – відкриття туристичного сезону в Чернігові

В Чернігові 29 та 30 квітня на Валу, Алеї Героїв, Красній площі та біля Катерининської церкви відбудуться різноманітні заходи з нагоди відкриття туристичного сезону. План заходів та інші...

На Чернігівщині завершено 2 етап Школи Активного Ветерана

22 та 23 квітня 2017 року в с.Количівка Чернігівського району  відбулась основна сесія Школи Активного Ветерана Ініціатором та організатором є ГО «Центр допомоги «Чернігів»...

Патрульні повернули власнику викрадений акумулятор до того, як він виявив його зникнення

27 квітня о другій ночі один з екіпажів патрульної поліції звернув увагу на автомобіль таксі, який припаркувався неподалік пункту прийому металобрухту. Знаючи про неодноразові факти здачі на брухт...

Повноваження спроможних громад розширюються: тепер вони наглядимуть за дотриманням законодавства про працю

В Україні триває процес децентралізації владних повноважень. Державний контроль та державний нагляд за дотриманням законодавства про працю – ці повноваження з початку 2017 року держава...