Європейські ринки стають ближчими для підприємців Чернігівщини

Геополітична ситуація та конфлікт на Сході стали сильним каталізатором для переформатування експортних пріоритетів більшості українських підприємств. Не стали винятком і підприємства Чернігівщини, які у зв’язку з географічним положенням області раніше співпрацювали переважно з країнами СНД.

Від успішності переорієнтації підприємств у багато чому залежить економічний стан і рівень життя в області.

Одним із відомих підприємств, що представляє Чернігівщину на світових та європейських ринках є фірма "Джі-ен-ел", що  виробляє і експортує крупи. Підприємство працює  з 1992 року і має міжнародну сертифікацію по системам якості: контролю безпеки продукції(ISO 9001) і менеджменту якості продукції(ISO 22000).

"Раніше ми більше працювали з країнами СНД, але в останні 10 років цей ринок для нас закривався." – зазначає директор  підприємства Людмила Логінова.

Рівень продажів продукції у Європі, за словами директора, залежить переважно він кон'юнктури ринку. Адже у європейських країнах останнім часом збільшились дотації для фермерів  на виробництво зерна.  Втім, цей ринок для підприємства є стабільним.

Динамічно розвивається ТОВ "Компанія "Спорттехніка", що експортує спортивне обладнання. Наразі на підприємстві працює 400 працівників, а щорічний ріст експорту складає до 30%. Таким результатам підприємство завдячує зокрема і участі у міжнародних виставках.

"Основні наші партнери в Європі - це Фінляндія, звідки нашу продукцію продають для всього ринку скандинавських країн, та Польщі. Крім того, підприємство має постійних партнерів у  Німеччині,  Данії, країнах Балтії, " – говорить директор компанії "Спорттехніка" Віктор Лівер.

Основні негаразди підприємства пов’язані більше з внутрішнім, ніж із зовнішнім фактором. Це,  зокрема,  проблема з поверненням ПДВ і можливе закриття митного терміналу у Чернігові.

На виробництві компанії "Спорттехніка"

"Для наших партнерів в Європі одним з важливих факторів співробітництва є стабільність. Але, як ми можемо забезпечити стабільність в такій ситуації? – цікавиться Віктор Лівер. - Останній приклад з митним терміналом, який хочуть перенести з Чернігова до Козельця, цьому яскраве підтвердження. Це, в свою чергу,  відіб'ється на собівартості продукції."

Крім того, не втрачає своєї гостроти і питання повернення експортерам ПДВ. "Хотілось, щоб не на папері писалось повернення ПДВ, а дійсно його повертали. – говорить директор "Спорттехніки". - Наш товар специфічний, і за клієнтів потрібно боротись. Ми маємо свою нішу і її тримаємо. Але коли нам ще держава не повертає ПДВ, то для нас ці 2-3 мільйони дуже великі гроші."

У свою чергу голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч основною проблемою чернігівських підприємств бачить ринки збуту. Оскільки Чернігівська область прикордонна з Білорусією і Росією, відповідно закриття ринків Російського економічного простору, дуже болюче вплинули на чернігівські підприємства.

"Ми бачимо у 2015 році переорієнтацію наших підприємств на інші ринки. Якщо у нас раніше експорт в Росію становив 28-30%,  то на сьогоднішній день цю нішу зайняв Європейський союз." – говорить Валерій Куліч.

Наразі проведено переговори з білоруською стороною стосовно пониження на 35% транзитного тарифу, що дасть кращі можливості для експорту до країн Балтії і Скандинавії.

Валерій Куліч

"У нас відкрито почесне консульство Латвійської республіки, яке сприятиме, у першу чергу, економічному співробітництву.  – зазначає голова Чернігівської ОДА, - Плюс,  моїм радником є голова торгово-промислової палати, головним завданням якого є саме просування наших підприємств на інші ринки збуту."

Близько мільйона гривень цього року закладено в бюджеті на сертифікацію Чернігівських підприємств  згідно європейських стандартів.

"Основний напрямок тут - це ЕКО-продукція. Ми розуміємо, наша область є аграрною, а європейський ринок насичений агропродукцією, ніша яку ми можемо зайняти, це екологічно чистий продукт. " – заявив Валерій Куліч.

На зустріч українським підприємствам ідуть і європейські партнери. Представництвом ЄС в Україні заплановано реалізувати дві програми, які будуть направлені на розвиток малого та середнього бізнесу.

"Ідея полягає в тому, щоб створити центри, котрі зможуть проконсультувати, як вийти на європейський ринок, які там є дешеві продукти, як знайти партнерів, як зробити маркетинг. Тобто, орієнтир на конкретні поради бізнесу на місцях." – розповідає Юргіс Вілчінскас, керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС.

До кінця року в пріоритетних областях будуть відкриті такі центри. У кожному працюватиме близько 3-5 експертів. До списку пріоритетних областей входить і Чернігівська.

До відкриття центрів українські підприємці, котрі планують розпочати роботу на європейському ринку, можуть користуватись таким ресурсом, як Export Helpdesk, звернутись за консультацією до Європейської Бізнес Асоціації(EBA), що має свої представництва у Києві, Одесі, Львові, Харкові, та Дніпропетровську,  або до торгових палат.

За останній місяць саме українці стали лідерами по запитах на сервісі Export Helpdesk. А це означає, що європейський ринок цікавий для українських підприємців, та існує запит на інформацію про нього.

Юргіс Вілчінскас

Другим проектом Представництва ЄС в Україні стане кредитування для малого та середнього бізнесу.

"Принцип такий, запустити в Україні програму, коли місцеві комерційній банки, при підтримці європейських фінансових інституцій, пропонували б українському бізнесу різні кредитні продукти,а процентна ставка буде субсидуватись європейськими грошима, і таким чином ставка стане меншою." - розповідає Юргіс Вілчінскас.

Точна дата старту проекту наразі невідома. Але вже відомо, що на цю програму ЄС виділить 40 мільйонів євро.

Інтернаціоналізація малого і середнього бізнесу в Україні процес незворотній. Можливо не всі підприємства стануть експортерами, але всі мають перейти на європейські стандарти.

По закінченню імплементації зони вільної торгівлі, європейські стандарти діятимуть в Україні для всіх. Тож спільними зусиллями бізнесу, влади і європейських партнерів, цей шлях можна пройти набагато швидше. 

Автор: Андрій Кужель