Роль громадських організацій в реформуванні освіти і науки в Україні

Про сучасні тенденції розвитку української академічної та університетської науки, стан відповідної законодавчої бази та можливості впливу громадських організацій на процес реформування науки в Україні йшлося під час «круглого столу», присвяченого 15-тій річниці заснування громадської організації Сіверський інститут регіональних досліджень. Зустріч проходила за участі заступника Міністра освіти і науки України, доктора фізико-математичних наук, професора Максима Стріхи, в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка 21 червня 2016 р.

Як зазначив директор Інституту, доктор історичних наук, професор Сергій Лепявко, Сіверський інститут створювався для того, аби від його імені місцева наукова спільнота могла оприлюднювати думки, просувати свої ідеї та працювати для розвитку науки, освіти, краєзнавства на Чернігівщині, територіального розвитку в цілому. За час свого існування Сіверський інститут провів понад 40 міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференцій, взяв участь у виданні 38 книжок, випустив понад тридцять відео-фільмів, переважно – мініатюр, але є серед стрічок чотирьохсерійних фільм про минуле та сучасність місцевого самоврядування в Україні. Інститут також займається популяризацією ідей європейської та євроатлантичної інтеграції, реалізувавши біля двадцяти проектів, в тому числі, загальноукраїнських. Таким чином Інститут працює на інтеграцію України в європейський простір.

«Наукові громадські організації мають відігравати одну з ключових ролей у реформуванні української науки», – підкреслив Максим Стріха. – Академічна наука, що існує зараз, була ієрархізована та орієнтована переважно на потреби народно-господарського комплексу УРСР, якого вже не існує. Вона повільно адаптується до нових реалій. Сьогодні на перше місце виходить не список звань та регалій вченого, а його вміння знаходити міжнародні гранти, публікувати роботи, що цитуються в усьому світі. Тим більше, що зараз Україна інтегрується до Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Прийнята торік Верховною Радою нова редакція Закону України «Про наукову та наукову-технічну діяльність» та створювана згідно його положень Національна рада України з питань розвитку науки і технологій  покликані забезпечити реальну участь заінтересованої наукової громадськості, її ідейний, експертний вплив на підготовку та прийняття законодавчих актів та рішень. Українська наука продовжує зберігати потужний потенціал, здатна отримувати блискучі прикладні результати і саме знання мають стати базою для розвитку української економіки».

Надалі йшлося про необхідність інтеграції української гуманітарної періодики до міжнародних наукометричних баз та удосконалення процедури атестації наукових кадрів, а також про роль та місце української мови в сучасній освіті та науці України, питання термінології. Насамкінець учасники обговорення відзначили плідну наукову та просвітницьку роботу Сіверського інституту з європейської тематики, дослідження та популяризації власних традицій владних інституцій, минулого населених пунктів Чернігово-Сіверщини з точку зору їх приналежності до єдиного європейського простору, української ідентичності.