Участь громадян у місцевому самоврядуванні в Польщі та Україні: практичні приклади. Частина 2

Залучення громадян до управління громадою лежить в основі теорії партисипаторної демократії (демократії участі) В основі теорії — переконання про здатність громадян не лише брати участь у виборах, референдумах, плебісцитах, а й безпосередньо у політичному процесі — у підготовці, прийнятті та впровадженні владних рішень.  В Україну і ,зокрема, в Чернігів практика втілення «демократії участі» приходить з Європейського  союзу,  в основному з подачі польських неурядових організацій.

Які є законодавчі умови існування моделей залучення громадян до ухвалення рішень в Україні та Польщі ми розглянули в першій частині дослідження, а зараз пропонуємо поговорити про конкретні локальні приклади і механізми такої роботи.

 В Україні практика консультацій з громадськістю має свої особливості. В нас діє постанова Кабінету міністрів про створення обов’язкових громадських рад при виконавчих органах влади. На місцях це означає, що такі громади утворюють при обласних та районних державних адміністраціях. Більшість фахівців у сфері НУО сходяться на думці, що практика створення в наказному порядку громрад  за кілька років свого існування показала свою неефективність . В обласних центрах такі ради подекуди ще більш-менш є дієвими, а ось в містах районного значення існують лише формально.

Органи місцевого самоврядування в Україні можуть будувати свої стосунки з громадою  через ухвалення Статуту територіальної громади. Саме в статутах місцева влада має визначати способи комунікації з громадою – це і спосіб проведення громадських слухань, загальних зборів громадян за місцем проживання, визначання можливості для членів територіальної громади подати на сесію ради проект рішення через місцеву ініціативу. А віднедавна цей перелік поповнився ще й обов’язковим для застосування в усіх радах механізмом   електронних петицій.

Як показує практика, ефективність застосування всіх інструментів залежить від політичної волі місцевої влади та активності самих громадян. Десь громадські слухання проводяться лише «для галочки» для легітимізацій рішень влади, а десь – це реальний спосіб комунікації та діалогу.

Ще одною особливістю українських механізмів участі є їх бюрократична основа – всі процедури закріпленні у відповідних положеннях та рішеннях місцевих рад. Також ці механізми застосовуються для більш масштабних опитувань – в рамках цілого міста або мікрорайону.

Натомість польські громадські організації та активісти залучаючи соціологічні кампанії та владу проводять консультації з громадськістю на зовсім локальному рівні. При цьому роблять це у креативний ігровий спосіб.

Ось кілька прикладів з роботи ГО "Товариства творчих ініціатив "е".

В містечку Журомін, що в Мазвецькому воеводстві, є будинок центру культури, що знаходиться у міському парку.  Адміністрація закладу захотіла поставити інформаційну дошку і  для визначення кращого місця розташування  використала метод аналізу слідів.

На аркуші А4 намалювали схематичну карту парку зі стежками, площею, навколишніми будинками і зробили кілька десятків копій цієї карти. Дослідники зупиняли перехожих і просили їх позначити на карті трасу,  якою вони найчастіше проходять через парк. Вони також просили позначити характерні місця – які вони люблять,  а які не люблять, і чому. За кілька днів таких опитувань  дослідники зібрали всі заповнені картки і на чистому екземплярі позначили усі слід – маршрути, які позначили люди. Дуже виразно виділявся найпопулярніший маршрут, якими жителі проходять через сквер. Це дало працівникам будинку культури інформацію про те, де варто розмістити інформаційну табличку. Виявилося також, що різні люди по різному оцінюють одну й ту саму локацію – лавку в кущах любить молодь,  але її оминають жінки, що ходять парком самі.

Одна з найпоширеніших вправ для дослідження думки городян  - це карта зв’язків . Відбирається група учасників з жителів міста. Кожному учаснику  пропонується на листочку   відобразити усі важливі для жителів особи, місця, події, установи. Після цього усі ідеї перенесли на великий ватман. Потім учасники намагаються об’єднати ці місця, шукаючи між ними зв’язки. Таким чином відображається  загальне бачення  учасників групи.

Створена таким чином карта стає вихідним пунктом у розмовах з іншими жителями району (території). Завдяки такій карті можна визначити, що про місцевість знають чи думають городяни, яким чином можна покращити  функціонування тих чи інших установ, організацій.

Метод «Висячих питаннь»  може замінити анкетування з одного питання великої кількості людей.  Ідея дуже проста. Знаходиться місце, де можна розвісити мотузки (наприклад коридор, або паркан ) вздовж якого часто проходять люди , наприклад клієнти тої чи іншої установи). Розвішується мотузка на якій висять  закріплені прищіпками  картонки для відповідей та ручки чи олівці. Також до мотузки прикріпляється питання, на  яке ми хочемо отримати відповідь. Таким чином в Польщі збирають думки жителів на різноманітні локальні теми – як перепланувати простір, які у клієнтів є побажання и скарги і так далі. Наприклад батьки привели своїх дітей на заняття до культурного центру і все дно чекають під дверима – в цей час батькам буде зовсім не важко відповісти на питання.

Є цікаві методи роботи вивчення думки  дитячої цільової аудиторії. Наприклад, в одному з районів міста Катовіце (Нікішовєц) вирішили дізнатися,  які місця подобаються дітям, а які їх відлякують і чому. Дитячу групу запросили на прогулянку з аніматорами і попросили щоб кожен сфотографував ті місця, які любить і ті, які не подобаються. Після прогулянки всі спільно оглянули результати через проектор. Кожна дитина могла пояснити свій вибір. Вже згруповані дані можна обговорити з дорослими – батьками, сусідами, представниками влади мікрорайону.  Такий метод можна  застосовувати, наприклад,  для визначення де краще розмістити дитячий майданчик, або для іншого просторового планування територій. 

 В місті Гдиня, захопившись підходом desingn for all (проектування для всіх ), прийнято рішення, що на остаточний вигляд простору повинні мати вплив на лише проектувальники,  але й користувачі – самі жителі. Було ухвалено рішення проконсультуватися із різними групами жителів стосовно адаптації громадського простору міста до їх потреб. Серед таких груп зі спеціальними потребами були особи літнього віку. Загалом відбулося 6 прогулянок за 3 маршрутами. Старші люди оцінювали, зокрема, зручність зупинок міського транспорту, зручність підземних переходів, безпеку пішохідних переходів тощо.

Бюджет участі (громадський або партисипаторний)

Це втілення ідеї, коли самі жителі громади визначають, куди саме має спрямовуватися частина бюджету. Про цей вид залучення громадян поговоримо детальніше, оскільки він набуває неабиякої популярності зараз.

Україна також має завдячувати полякам впровадженням громадського бюджету. Ініціатором запровадження громадського бюджету в Чернігові та ще кількох містах України в 2015 році виступила Фундація  українсько-польської співпраці ПАУСІ.

 У   квітні 2015 у Чернігові Фундація ПАУСІ провела серію  семінарів та організувала стажування в Польщі    для посадових осіб чернігівської ради та громадських активістів. Після цього в Чернігові була створена робоча група, а  серпні 2015 року Чернігівська міська рада ухвалила Положення «Про громадський (бюджет участі) м. Чернігова».  Рішенням міської ради  було передбачено виділення 4, 8 млн.  грн на фінансування проектів бюджету участі, що складає 1 % від бюджету міста. Для Чернігова це була колосальна сума, оскільки раніше на громадські ініціативи  виділялося не більше півмільйона гривень.  У 2015 році  до голосування у рамках бюджету участі допущено 56 проектів, з яких 32 стосувалися капітальних видатків і 24 – поточних. Переможцями шляхом голосування чернігівців визначені 17 проектів, 13 – у частині поточних витрат, 4 – у частині капітальних витрат.

Серед цікавих проектів переможців слід виділити наступні:  створення служби соціального таксі у. м. Чернігові для людей з обмеженими можливостями, створення інформаційно-культурного центру  «Файнбук» у віддаленому районі міста, що передбачає   надання мешканцям району  основи комп’ютерної грамотності, мови, інформаційних послуг (е-урядування). Також переміг проект, що передбачав створення серії муралів в місті.

Але, на жаль, не всі гарні пропозиції перемогли. Так, проект створення сучасного скейт-парку не потрапив до переможців, хоча його ініціатори провели найкращу інформаційну кампанію.

Якщо проаналізувати перелік переможців,  на яких пішло найбільше коштів з бюджету, то побачимо, що це комунальні заклади міста. Так, з 4,8 млн грн, які виділялися на громадський бюджет, половину суми витратять  на капітальні ремонтні роботи в чотирьох комунальних закладах. Саме за ці проекти проголосували найбільше чернігівців. Що не дивно, адже на повну силу був задіяний адміністративний ресурс. Керівництво лікарні та навчальних закладів змогли мобілізувати як своїх працівників, так і клієнтів установ.

Водночас виглядає сумнівним таке витрачання коштів, виділених на парсипаторний бюджет.  Проблеми в комунальних закладах міста були і ще довгий час будуть, і вирішувати їх необхідно за рахунок інших статей бюджету – які йдуть на утримання освітніх та медичних закладів.

Адже ідея  саме «громадського бюджету» - фінансувати інноваційні ідеї городян,  які додають «родзинку» місту  чи створюють комфортніші умови проживання містян.  .

Проблему нецільового використання коштів громадського бюджету визнають як громадські активісти, так і представники  міської ради. Тому в новій редакції  Положення «Про громадський бюджет», що затвердили в 2016 році, заклали запобіжники виникненню подібних ситуацій. Так,  передбачається, що реалізація пропозицій та проектів за рахунок громадського бюджету може стосуватися лише об’єктів, що належать до комунальної власності міста, та є загальнодоступними для всіх мешканців міста. Тобто тепер фінансування не може стосуватися, наприклад, туалетів шкіл чи їдалень лікарень .

В 2016 році запровадили і ще деякі прогресивні речі в «громадському бюджетуванні», Зокрема, для більшого залучення молоді до процесу,  знизили вік з 18 років до 16 громадянам  для подання проектних заявок та участі в голосуванні. Також збільшили термін подачі заявок та тривалість процесу голосування, передбачили можливість електронного голосування,  якщо така технічна можливість з’явиться.

Сьогодні в Чернігові триває  вже друге голосування в рамках громадського бюджету – городяни обирають з поміж 61 проекту.  На реалізацію проектів-переможців у бюджеті Чернігова на 2017 рік планується передбачити до 1% від його загального обсягу - це орієнтовно 6,4 млн грн.

Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща). 

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана черезАгентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції pik.cn.ua  та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі. 

 

Автор: Павло Пущенко