Як фінансуватиметься профтехосвіта області?

Попит на робітничі професії збільшується з року в рік. На сьогодні 60% затребуваних роботодавцями професій – робітничі. На «піку популярності» — слюсарі, комбайнери, швачки. Пропонована зарплатня висококваліфікованим кадрам теж вища середньої.

Лідія Падалка, директор обласного центру зайнятості: «60% затребуваних спеціальностей – робочі з інструментом: токарі, слюсарі, сантехніки, а також водії, швачки і інші висококваліфіковані спеціалісти. Саме ці кадри зараз актуальні на Чернігівщині, й актуальні дуже – центр зайнятості не може задовольнити потреб роботодавців».

Такий попит стосується в першу чергу висококваліфікованих кадрів з якісною освітою й практикою. Тут і постає проблема: заклади профтехосвіти  держава перевела на місцеве фінансування. Ті з них, що знаходяться в селах, утримував обласний бюджет. Кошти передбачили ще на початку року. Ті, що в містах, фінансували міські бюджети. Чернігів «витягнув» свої заклади, по Прилуках і Ніжину були проблеми.

Микола Конопацький, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації: «Частково шляхом дотацій з обласного бюджету підтягнули Ніжин і Прилуки. Зараз по Ніжину не вистачає 1 млн. 200 тис. гривень».

На останній сесії Прилуцької міської ради питання все-таки закрили – до кінця року заклад профтехосвіти профінансовано. Тут, як і в інших містах, усе вирішувалось через депутатський корпус.

Микола Конопацький, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації: «В кожному місті в закладах ПТУ навчається 30-35% жителів міста. Решта – область, а то й з інших областей, тож це і для місцевих депутатів дискусійне питання. Але ми домовилися з ними, переконали».

Чи вплинула така фінансова нестабільність на функціонування закладів? Певним чином, так. Варто сказати, навіть коли їх фінансувала держава, грошей вистачало на зарплати й енергоносії, на власний розвиток заклад заробляв сам.

Микола Конопацький, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації: «Вплинуло це морально, нестабільність сама по собі впливає і на настрій, і на моральний стан. Також вплинуло на набір учнів – набрали майже на 400 дітей менше, ніж було заплановано».

Чого ж чекати в наступному році? Представники державної й обласної влади мають кілька варіантів вирішення питання. Депутат Верховної Ради Олександр Кодола говорить, що готовий навіть окремий законопроект про професійну технічну освіту. Передбачає він наступне.

Олександр Кодола, депутат Верховної Ради України: «Там прописані два напрямки. Перший — підготовка конкретно робітничих кадрів, другий — підготовка в рамках ПТО-навчання загальносередньої освіти – адже є багато дітей, які йдуть в ПТУ після 9 класу і отримують там освіту, як в школі».

Міністерство фінансів разом із Міносвіти пропонують двоканальне фінансування: 50-60% — державний кошт у вигляді освітньої субвенції, 40-50% — обласний чи міський. Власне, це стосується міст з населенням більше трьохсот тисяч, а у випадку нашої області – тільки Чернігова. При цьому місцеві органи влади також стануть замовниками освіти, тобто заклади готуватимуть спеціалістів, які потрібні «тут і зараз».

Микола Конопацький, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації: «У нас є попередньо затверджений план оптимізації мережі закладів ПТО, ми будемо створювати потужні центри профтехосвіти, поєднавши зусилля кількох закладів. Зараз це все узгоджується».

Така процедура спростить процес фінансування закладів і має зробити освіту якісніше. Іще один шлях – співпраця з майбутніми роботодавцями молодих спеціалістів. Тим більше, що така практика вже реалізовується, і роботодавець готовий оплачувати навчання за умови якісної індивідуальної підготовки робітника.

Відео Сівер-центр