600 млн замість реформ: допомога ЄС, що може стати шкідливою для України | Події і коментарі
П'ятниця, 24 березня 2017, 02:02
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися
Реєстрація користувача
Зареєструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

600 млн замість реформ: допомога ЄС, що може стати шкідливою для України

09:40 15.03.2017    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

Найближчими тижнями Україна отримає другий транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн євро. Цю інформацію "Європейській правді" надали одразу декілька європейських високопосадовців.

Звичайно, сам по собі новий транш фінансової допомоги Євросоюзу є доброю новиною для України. Втім, обставини виділення цих коштів – особливі.

Тож новини з Брюсселя змушують сумніватися, чого тут більше: поганого чи доброго.

ЄС не став чекати, доки Україна виконає його вимоги – "лісову" та "пенсійну", по суті, подарувавши їх Києву.

"Ухвалено рішення перерахувати другий транш "авансом", без виконання всіх умов його виділення. Зараз тривають технічні процедури, за кілька тижнів транш буде перерахований. А невиконані пункти переносяться на третій транш", – пояснив один зі співрозмовників ЄП.

Дуже коротко нагадаємо, про що йдеться.

Навесні 2015 року Україна та ЄС підписали меморандум про надання макрофінансової допомоги на суму 1,8 млрд євро, які країна мала отримати трьома траншами по 600 млн кожний. Йдеться про кредитні кошти, але значно "довші" і дешевші, аніж, приміром, гроші МВФ.

Перший транш Київ отримав у 2015 році. Тоді передбачалося, що другий транш ми отримаємо вже наприкінці того ж року, а останній – у 2016.

Реальність виявилася іншою – два роки питання другого траншу було "заморожено". Насамперед – через непоступливість Києва.

Що стало причиною такого "глибокого заморожування"? А найголовніше – що стало причиною зміни рішення ЄС?

Для виділення коштів Україна мала виконати "домашнє завдання" з реформ. У переліку – і протидія корупції, і прозорі держзакупівлі, і реформа в сферах енергетики, держслужби, і багато іншого. До активу досягнень уряду можна віднести і відновлення співпраці з МВФ. Звичайно, все це в Києві планували виконати і без даного документа.

Та були серед вимог і досить проблемні для України – точніше, для частини урядовців та депутатів. Серед них – вирішення проблеми різкого підвищення захисних мит на експорт металобрухту (з 10 до 30 євро та тонну), що вище максимального рівня, встановленого умовами членства країни у СОТ.

Це рішення, що порушує принципи Угоди про асоціацію, пролобіювала вітчизняна металургійна галузь. ЄС протестував. Зрештою, закон про підвищення мит був ветований президентом та схвалений повторно, з урахуванням його пропозицій. В першу чергу – дія підвищених мит була обмежена трьома роками.

При цьому ЄС від початку вимагав повного скасування мит, але згодом виключив питання металобрухту зі своїх вимог.

Цей компроміс і показав головну слабкість Єврокомісії, готової йти на поступки в питанні макрофінансової допомоги.

Побачивши перші поступки, Київ не поспішав виконувати інші завдання, а частину виконав лише формально. Як приклад – створення незалежного енергорегулятора. Закон, про який йдеться у меморандумі, ми ухвалили, проте без низки підзаконних актів ця робота не завершена.

Та ключовими лишалися два питання: виплата соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам та зняття нових торговельних обмежень.

Або, іншими словами – про пенсії на Донбасі і про ліс-кругляк.

Щодо обох питань ЄС був незадоволений діями України, але щодо першого у Києва принаймні були контраргументи: в меморандумі йдеться про виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам, а не тим, хто видає себе за таких, а насправді – живе в окупованій зоні.

До слова, згоди між Києвом і Брюсселем у цьому питання немає і близько. Лише минулого тижня кореспондент ЄП мав тривалу те емоційну суперечку з європейським високопосадовцем, який доводив, що Україна має платити пенсії всім своїм громадянам, навіть тим, хто постійно мешкає в Донецьку.

Але і він визнав, що це не стане на заваді виділенню 600 млн євро.

Зрештою, перешкодою для виділення коштів лишилася одна умова ЄС, хоча й принципова для обох сторін. Йдеться про скасування мораторію на експорт необробленої деревини.

Брюссель довгий час вважав, що Україна близька до її виконання. Зокрема, у листопаді минулого року президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що скасування мораторію очікується у найближчі тижні. Насправді ж уряд тоді лише готувався до початку парламентських консультацій на цю тему.

І ці консультації показали – Верховна рада налаштована категорично проти.

Парламент "накрила" хвиля популізму з лозунгами на кшталт "ціна траншу ЄС – лисі Карпати".

Уряд фактично відмовився від пояснень, а аргументи ЄС на цьому тлі були непереконливими.

Здавалося, сторони увійшли у клінч.

То чому ж зрештою ЄС погодився перерахувати Україні кошти?

Численні співрозмовники ЄвроПравди пояснюють це виключно бюрократичними причинами всередині ЄС – цього року спливає термін виділення цих коштів. А відповідно – якщо транш не буде перерахований Києву, то він буде втрачений – ЄС доведеться спрямувати кошти на інші цілі.

І ось тут виникає головне питання – чи правильно робить ЄС, йдучи проти своїх принципів? І які це матиме наслідки?

Ні для кого не є таємницею, що хід українських реформ протягом останніх місяців суттєво загальмувався. Досі ЄС та МВФ (а точніше, їхня фінансова допомога) були головними стимулами для їх втілення.

Але що буде, якщо ЄС своїми діями знищить один із цих стимулів? Особливо – у ситуації, коли надії на добру волю уряду майже розтанули.

Чи зможе Євросоюз надалі жорстко наполягати на виконанні українським урядом своїх зобов’язань? Особливо – після того, як довів, що це робити необов’язково.

Як наслідок, ціна макродопомоги ЄС може виявитися для України вищою, ніж відмова у виділенні цих коштів.

Що важливіше для країни – 600 млн євро чи реформи? В уряду та в суспільстві можуть бути різні відповіді на це запитання.

http://www.eurointegration.com.ua


Автор: Юрій Панченко, Сергій Сидоренко
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

На виконавчому комітеті розглянуть питання підвищення вартості проїзду у міському транспорті

Завтра, 24 березня, о 16:00 заплановане засідання виконавчого комітету. На розгляд виноситиметься три питання: 1. Про подання щодо внесення змін до переліку виборчих дільниць  2. Про...

Заповнювати електронні декларації зобов'язали представників антикорупційних організацій

Верховна Рада затвердила зміни до електронного декларування, яким військовослужбовців-контрактників та мобілізованих бійців звільняють від обов'язку заповнювати електронні декларації. "За"...

Назаренко очолив обласну організацію Національної спілки журналістів

Головою Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів став Олександр Назаренко. Він був обраний сьогодні, 23 березня, під час звітно-виборної конференції. Як відомо,...

РФ припинила пропуск через кордон навпроти ПП на Чернігівщині

Російська сторона тимчасово припинила пропуск людей і транспорту навпроти прикордонного пункту пропуску "Сеньківка" Чернігівської області. Про це повідомив речник Держприкордонслужби України Олег...

В Чернигове обокрали двух работниц суда

17 марта к правоохранителям обратилась одна из судей Черниговского районного суда. Злоумышленники, подобрав ключ к ее квартире, вынесли 7100 долларов, более 30 000 гривен, золото и...