Половина європейської реформи: чим ризикують українські споживачі комунальних послуг | Події і коментарі
Вівторок, 11 грудня 2018, 17:37
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

Половина європейської реформи: чим ризикують українські споживачі комунальних послуг

09:25 19.10.2017    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

В однієї моєї подруги, яка живе в Німеччині, трапилася неприємність: керуюча компанія нарахувала їй комунальні рахунки набагато більші, ніж вона очікувала.

Проблема могла дійти до суду, проте в компанії, проаналізувавши аргументи мій подруги, а головне – на основі укладеного договору, були змушені переглянути свій рахунок. У бік зменшення.

За іронією долі схожа ситуація трапилася і у моєї колеги в Києві. Керуюча компанія надіслала нові платежі за послуги, які фактично не були надані. Платіжка підвищилася (як і рівень бруду в під'їзді) з початком осіннього сезону. Зараз мешканці намагаються написати скаргу, петицію на мера, на Мінрегіон,на прем'єр-міністра... Напевно, не потрібно додавати, що для будинків без ОСББ поміняти керуючу компанію фактично неможливо.

І ця ситуація прекрасно ілюструє мету європейських реформ і нинішнє положення.

Мета реформ – зробити так, як в Європі. Коли відносини споживача послуг і постачальника регламентуються контрактом і кожна сторона має всі можливості вимагати виконання іншою стороною всіх записаних в цей контракт пунктів.

А в разі порушення цей контракт і був базою для судового розгляду.

Це – ідеал, а що ж ми маємо на практиці?

Україна вже прийняла дуже важливий закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Цей закон став переломним для взаємовідносин споживачів комунальних послуг та постачальників.

Новий закон про комерційний облік з установкою лічильників на вході в будинок фактично прибрав зі споживача тягар втрат постачальників тепла і води на теплотрасах. Тобто, за наявності лічильника на тепло при вході в будинок, за зелену травичку на теплотрасі в лютому ми платити не будемо. Це вже половина перемоги.

Чому ж ще дуже рано святкувати?

Проблема в тому, що цей закон планувався як один з цілої низки реформаторських документів, які змінюють українську систему ЖКГ.

На практиці це означає, що відносини споживача і постачальника відрегульовані аж... до появи першого конфлікту.

Тобто – поки споживача комунальних послуг влаштовує робота постачальника, все в порядку – закон діє. Але як тільки виникають проблеми, все змінюється.

Для того, щоб захистити українських споживачів житлово-комунальних послуг потрібно не так вже й багато. В першу чергу – прийняти закон "Про житлово-комунальні послуги" ... Цей законопроект регламентує зобов'язання сторін, що в першу чергу вигідно сумлінним споживачам.

По-друге, необхідні підзаконні акти для вже прийнятого закону про комунальний облік – адже найбільш прогресивні норми не працюють без додаткових методологій.

Начебто не так і багато. Але якщо згадати, з якими труднощами приймався закон "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання",  до речі, найбільш "безневинний" з усього комунального пакету, то стає зрозуміло – система так просто не здасться.

Мабуть, в цьому найбільша різниця між реформами, які пройшли у Східній Європі та Україною.

Східноєвропейські країни провели ці реформи відразу після розпаду комуністичного ладу. Коли було зрозуміло, що радянська система вже не працює, а тому потрібно приводити систему у відповідність з правилами, які працюють у всій Європі.

Як результат – опір старої системи був мінімальним.

Безумовно, далеко не завжди і не все виходило в кращому вигляді. Найбільш успішно комунальні реформи пройшли в Польщі та Угорщині, трохи гірше – у Чехії і Словаччині, є проблеми в Литві і Болгарії.

Однак найголовніші зміни вдалося реалізувати всім – у всіх цих країнах відносини споживача послуг і постачальника жорстко регламентовані. І це дає право споживачеві відстоювати свої права в суді.

Україна ж дуже довго намагалася адаптувати радянську систему до вимог ринку. Поки вийшло не дуже.

Точніше – не дуже добре для споживачів. І дуже навіть непогано для тих, хто контролює цю систему.

І тому моя подруга-киянка, як і раніше, змушена оплачувати рахунки, які включають неіснуючі послуги керуючої компанії.

Ситуація змінюється, хоча і дуже повільно. І щоб зміни не зупинилися, треба пам'ятати, навіщо вони нам потрібні.

Тільки якнайшвидше прийняття законів і підзаконних актів може просунути нас до нормального життя. Життя, коли права жителів українських міст будуть захищені так само, як у Польщі, Німеччині та інших країнах ЄС.

http://www.eurointegration.com.ua


Автор: Софія Лінн, керівник проекту групи Світового банку "Енергоефективність в житловому секторі в Україні"
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

Жоден перевізник області на має права відмовити пільговикам у безкоштовному перевезенні

Ситуацію з автоперевезеннями пільговиків області розглянули учасники наради, яку днями провела перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Юлія Свириденко. В обговоренні нагальних...

Пропонуємо твердопаливні котли високої вартості за доступною ціною. Купуйте і не переживайте про гроші

Імідж. Вартість опалення турбує кожного. Власники приватних будинків переживають про те, що якість обігріву не збігається з ціною. Підприємців турбують підвищені тарифи. Щоб знизити вартість...

Які роботи у наступному році планує проводити водоканал

Зношеність значної частини мереж, незадовільний стан окремих очисних споруд, погіршення екологічної ситуації через несанкціоновані скиди нечистот у приватному секторі - це основні проблеми...

На Чернігівщині проживає майже 7 тисяч багатодітних родин

Підбити цьогорічні підсумки та окреслити плани на 2019 рік зібралися сьогодні в Чернігівській облдержадміністрації члени Міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного...

Держгеонадра продовжили дію спецдозволів на видобуток вуглеводнів на трьох родовищах Чернігівщини

Імідж. Державна служба геології та надр 6 грудня продовжила дію 23 спеціальних дозволів на видобуток вуглеводнів ПАТ «Укрнафта». Окрім 11 спецдозволів, термін дії яких закінчився в...