Що варто відзначати Чернігівщині: ювілей області, губернії чи князівства?

Таким питанням задавалися учасники зустрічі за круглим столом, що відбулася вчора, 18 жовтня, у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В. В. Тарновського.

Як зазначив директор музею Сергій Лаєвський, ювілейних дат на Чернігівщині цього року можна нарахувати немало. У тому числі — 85-річчя утворення області, 215 - річчя — губернії, 660 років — Чернігово-Сіверщині у складі Великого князівства Литовського, 985 — Чернігівському князівству (щоправда, остання дата сприймається як остаточна не всіма науковцями). Але чи кожен з цих ювілеїв — привід для святкування?

— Завжди були старі добрі часи, — зауважив Сергій Лаєвський. — У тому, що вони старі — сумніву немає, а от наскільки добрі… Тут є про що говорити і сперечатися.

Учасники зустрічі, а це провідні науковці-історики області Володимир Бойко, Сергій Бутко, Раїса Воробей, Сергій Горобець, Ірина Еткіна, Олександр Коваленко, Сергій Леп’явко, Ігор Ситий, Світлана Сергеєва прагнули з’ясувати, який же період історії нашого краю став визначальним для його формування як територіально-адміністративної одиниці, які історичні етапи були прогресивними і корисними для розвитку регіону, а які, навпаки, його гальмували і зменшували значення Чернігівщини на загальнодержавному тлі.

— Коли ми говоримо про річниці, — долучилася до розмови істориків заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова, — ми повинні поглянути на них з позицій історичної правди. Що дала, наприклад, губернія чи область для розвитку регіону? Що в цей період було створено, а що, навпаки, зруйновано в історичному контексті? Ми маємо побачити й усвідомити факти і тенденції в історії Чернігівщини і вже тоді приймати якісь рішення…

Обговоривши значення Чернігівського князівства як першого адміністративного утворення в регіоні та долю Чернігова як адміністративного центру, учасники зустрічі перейшли до аналізу більш пізніх нюансів історії Чернігівщини, зокрема, мотивів і наслідків втрати Україною півночі Чернігівської губернії у 1917-1926 роках, причин утворення Чернігівської області у 1932 році, їх політичних та адміністративно-територіальних аспектів. Не забули науковці і про джерела досліджень територіально-адміністративного устрою регіону, що зберігаються в обласному архіві, та реліквії міського самоврядування: цехові прапори та печатки 17-19 століть.

Підсумком розмови стала спільна для всіх її учасників думка: справжнім приводом для масштабного святкування може стати 1000–ліття Чернігівського князівства. Решта ж річниць і ювілеїв має бути додатковим поштовхом для детального вивчення багатовікової історії Чернігово-Сіверщини.