Мобільна версія сайту
"Побачене нагадувало фільм жахів": подробиці жорстокого вбивства у Чернігові
Чоловіка знайшли мертвим на сходовому майданчику, його дружину - в кімнаті квартири вночі 27 квітня. Мали чисельні ножові поранення. Сніжану з різаними ранами лівого передпліччя, правої кисті та закритою черепно-мозковою травмою забрали до реанімації лікарні №2. За кілька днів перевели до травматологічного відділення.
Під дверима палати двоє чоловіків і дівчина в поліцейській формі. У кожного кобура з пістолетом. Вони по 12 годин охороняють Сніжану. Чергуватимуть доти, поки її не випишуть і не відправлять у Чернігівський слідчий ізолятор. На питання медпрацівників та поліцейських відповідає ввічливо: "Спасибі, будь ласка". Руки від ліктів до кистей забинтовані. Одна нога наручниками пристебнута до ліжка. Дівчина мовчки дивиться в стелю. Коли її годують, їсть неохоче. Виносять з-під неї "утки".
Про те, що сталося вночі 27 квітня, Сніжана не розповідає. За годину до трагедії вона опублікувала в Instagram власну світлину з підписом "Смотрит глазами моими кто". На ній - у білій сорочці, на шиї - розв'язана чорна краватка-метелик. У лікарню приходять її друзі, але в палату до неї не пускають. Чому таке сталося пояснити не можуть. Про конфлікти з дядьком і його дружиною Сніжана не розповідала. Бували суперечки по дрібницях, як і в будь-якій сім'ї, кажуть.
Вранці 27 квітня біля під'їзду будинку на вул. Юрія Мезенцева, 80 стоїть поліцейська машина. Правоохоронці носять пакети з квартири № 25, що на дев'ятому поверсі. Двірники та мешканці сусідніх будинків у дворі обговорюють: "Убили подружню пару. Там кровищі, страшно дивитися". Піднімаюся на дев'ятий поверх. На сходовому майданчику кривава калюжа. Бризки на стінах. Мешканці розповідають, що десь о пів на третю ночі їх розбудив шум із квартири Столбових.
"Кричав Борис із матами: "Відійди". Потім голос Тамари: "Ти чого? Ти чого?". Далі знову Борис: "Уйди, бл*дь, уйди". Потім ще щось не розбірливо. Гуркіт меблів, тупіт. Хвилин через десять все стихло", - пригадує сусід, який живе поверхом вище.
Борис і Тамара - військові пенсіонери. Мешкали у трикімнатній квартирі, мали авто "Хюндай Сантара". Завжди привітні. Їх племінниця Сніжана теж, кажуть люди.
"Сніжана завжди віталася. Раніше її проводжав хлопець. Останнім часом вона приходила додому одна, - розповідає мешканка будинку. Імені не називає. - Квартира в них велика, місця багато. А вона прийде, сяде на гойдалці під будинком, і довго слухає щось в навушниках. Ще помітила: під'їжджає їх машина до під'їзду. Борис і Тамара виходять, сміються, щось обговорюють між собою, а Сніжана в сторонці, навіть не посміхнеться. Вони особливо-то ні з ким не дружили. Спілкувалися тільки з сестрою Тамари".
До Чернігова Столбові переїхали з півночі Росії 13 років тому.
"Тієї ночі я привідкрила двері, побачила закривавлених Бориса і Сніжану, і відразу закрила. Подзвонила в поліцію. Там сказали: "Двері не відкривати. Все, що бачите у вічко, розповідати по телефону, - згадує сусідка Столбових по сходовому майданчику. - Борис був тільки в шортах. Він часто в них виходив на майданчик курити. Міг і до п'ятої ранку не спати".
"Це Сніжана його витягла з квартири?" - питаю.
"Ні, кожен сам вийшов".
У ніс б'є різкий запах крові. Тієї ночі травмована Сніжана бігла з дев'ятого поверху вниз. Вона дзвонила, стукала в усі квартири по шляху - сліди крові лишились на дзвінках і замкових щілинах. Відчинила лише 55-річна Інна Тарасова з четвертого поверху.
"Мій син - ветеран АТО. В Луганському аеропорту потрапив у полон. Його звідти звільнили. А в мене відтоді нерви не в порядку, сплю погано. Я дивилася телевізор, була десь третя ночі. І тут скажений стукіт у двері, дзвінок і крик: "Дев'ятий поверх, кров, поліцію, "швидку"!". Кричала дівчина. Я відкрити побоялася, - згадує Інна Тарасова. - У вічко не могла роздивитись, хто стукає. Набрала поліцію. Прокинувся син, відчинив двері".
"Побачене нагадувало фільм жахів. Кров по Сніжані стікала на підлогу. Вона була одягнена в якісь штани, футболку, кросівки. Весь час повторювала: "Дев'ятий поверх, кров, поліцію, "швидку", допоможіть". Руки до ліктів порізані. Син запитав: "Що сталося?" А вона: "Мені погано", і рвонула вниз. Пройшла один проліт і притулилася спиною до стіни. Ось відбиток кривавий залишився, - показує жінка. - Син ще раз перепитав: "Що трапилося?" Після цього вона кинулася бігти вниз зі словами: "Повітря, повітря". На вулиці було ще темно. Вона вискочила з під'їзду, трохи пробігла, і впала".
Жінка ганчіркою відмиває від крові стіни і підлогу навпроти своєї квартири. У мисці вода темно-червоного кольору.
"Син про АТО не розповідає, але одного разу обмовився: "Знаєш, мамо, коли людину розриває, пахне кров'ю і гівном, її сіллю пересипають". Тепер, я зрозуміла, який він, запах крові. Ми живемо в цьому будинку з 2005 року. Чоловік льотчик. З тією родиною особливо не спілкувалися. Віталися, не більше", - додає Інна Тарасова.
"Сніжана була не в собі, - пригадують інші мешканці будинку. - Коли приїхала "швидка", і її туди завели, вона так ревіла, як біснуваті, яких вичитують в церкві. Медики покликали поліцейського. І він з ними поїхав".
У Бориса Столбова було 20 колото-різаних ран голови та шиї. На тілі його дружини - 34 рани тулубу та кінцівок, три з яких - проникаючі. Один з ударів - в око, за висновками судмедекспертів. З квартири нічого не зникло.
"Не можу повірити, що Сніжана могла зробити таке, - каже Любов Кравченко, учитель української мови та літератури Чернігівського колегіуму №11. - Вона прийшла до нас у дев'ятий клас. Дівчина з російської глибинки. Населений пункт, де жила з бабусею, дуже маленький. В її класі було 3-4 учня. Української мови вона зовсім не знала, але за короткий час досягла прекрасних результатів. Відвідувала факультативи. Я її українською питала: "Ти мене розумієш?" Вона відповідала: "Так". У 11 класі дівчинка без репетиторів здала ЗНО з української мови більш, ніж на 180 балів (максимальний результат 200 балів. - Gazeta.ua). Це приголомшливий результат".
"Тітка постійно цікавилася навчанням племінниці,- продовжує вчителька. - Сніжана потрапила в клас, де навчалися діти з благополучних сімей. У неї була шикарна коса до пояса. Мала інтерес до психології. У десятому класі на олімпіаді з педагогіки і психології треба було написати тести з психології, української мови, літератури та виконати практичне завдання - провести урок для дітей початкової школи. Вона провела його так, що виграла не тільки олімпіаду міста, а й області. Також ідеально написала наукову роботу в МАН (Мала Академія наук України. - Gazeta.ua). Наскільки я зрозуміла, у дяді й тьоті своїх дітей не було, і вони взяли її в сім'ю, так як бабуся вже у віці".
Після школи Сніжана вступила до Чернігівського педуніверситету на психолога.
"Я зустріла її минулого літа, - каже Любов Іванівна. - Здивувалася, що вона без коси. З короткою стрижкою. Запитала: "Як батьки поставилися?" Відповіла, що з розумінням. Казала, що на літніх канікулах з'їздила на батьківщину. Там на неї дивилися, як на голлівудську зірку. Сказала, що дуже вдячна тітці і дядькові, що вони забрали її звідти: "Я люблю Україну, і хочу тут жити". До алкоголю, куріння чи наркотиків у Сніжани було негативне ставлення".
Окрім навчання в магістратурі Сніжана відвідувала курси позитивної психології. Підробляла в кав'ярні, в районі Міського саду і в Центрі "Розвиток обдарованості".
У поліції вбивство подружжя розслідують за статтею "умисне вбивство". Мають провести низку експертиз, слідчих експериментів. Якщо доведуть причетність Сніжани до вбивства дядька й тітки, їй загрожує 10-15 років в'язниці або довічне ув'язнення. Серед основних версій слідства: домагання дядька; вплив психотропних препаратів; Сніжана захищала тітку від побоїв дядька; присутність четвертої людини в квартирі; участь Сніжани в інтернет-грі "Синій кит" (Адміністратори дають учасникам завдання. Їх виконання мають знімати на камеру. Кінцева мета гри — самогубство. - Gazeta.ua); конфлікт дівчини з дядьком.
Автор: Валентина Остерська
(Оновити зображення коду)