Продавати чи не продавати: чого бояться українські фермери | Події і коментарі
Понеділок, 22 жовтня 2018, 12:42
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

Продавати чи не продавати: чого бояться українські фермери

15:40 28.08.2018    Версія для друку  Коментарі 2 Оцінок:
0

Питання продажу земель сільсько- господарського призначення активно обговорюється протягом останніх 20 років. Особливої актуальності ця тема набуває з наближенням виборчих перегонів, коли кожна політична сила намагається обіграти її на свою користь.

Історія хвороби

У травні поточного року інформаційний простір України сколихнула новина про рішення Європейського суду з прав людини за скаргою двох українських пенсіонерів. Якщо коротко, то рішення у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" можна вкласти в одне речення:

Суд вимагає скасувати земельний мораторій, бо він порушує право людини розпоряджатися своєю власністю, гарантоване статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, та замінити його дієвою моделлю ринку землі, на розсуд України.

На думку заступника виконавчого директора МФ "Відродження", у 2007-2011 роках та учасника переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Тараса Качки, українська влада просто не може пояснити, чому потрібно зберігати дію мораторію. ЄСПЛ чітко говорить, що якщо і були раціональні причини запровадити мораторій, то вони з часом втратили свій сенс і зараз їх просто немає. Це наскрізна лінія в позиції ЄСПЛ.

Суд пояснює: будь-яка модель ринку землі (ліберальна чи соціально орієнтована) має право на існування. Але вона має бути чіткою, прозорою і передбачуваною, а головне – мати сенс.

А український мораторій, який щороку продовжується, став просто безглуздою забороною. Наголошує тарас Качка.

-          Власне, так треба розуміти юридичний висновок ЄСПЛ у §148 рішення: Суд дійшов висновку, що держава-відповідач перейшла межі широкої свободи дій і не забезпечила справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та правом власності заявників. Тобто коли в грудні Рада знову здійснить спробу продовжити дію мораторію, це означатиме одне: Україна не лише не виконує рішення Суду, але йде проти його волі, - зазначає експерт.

Він також стверджує, що відповідь ЄСПЛ буде простою – з часом він перейде до практики швидкого і майже автоматичного присудження грошової компенсації заявникам зі схожими скаргами.

Додаткові кілька тисяч євро не завадять жодному власнику земельного паю.

-          А ще пару тисяч євро для юристів – гарний стимул для них активно шукати таких заявників. І навіть спільний позов від імені 100 мешканців одного села не стане проблемою. Тому не здивуйтесь, якщо більша частка з 7 мільйонів власників звернеться до Суду.

І тоді це будуть вже не потенційні втрати економіки, а цілком конкретні багатомільярдні виплати з бюджету – замість витрат на оборону, на зарплатні чи на пенсії.

А отже, земельний мораторій ризикує стати фінансово не менш обтяжливим, ніж свого часу – газова діра, - зазначає Тарас Качка.

Фермери проти, селяни вагаються

Для визначення суспільної думки їдемо на крайню північ України, у Новгород – Сіверський район. Регіон сміливо можна назвати на 100% аграрним, адже всі залишки промисловості тут було знищено та закрито ще на початку 2000-х. Проте і великих успіхів у сільськогосподарській промисловості, як-то потужних фермерських підприємств чи виробників, тут немає. За повідомленням заступника начальника Держгеокадастру у Новгород-Сіверському районі Віктора Гаркавого, на території регіону знаходиться 101 866 га сільськогосподарських угідь, із яких 73 тисячі га орної землі.

-          У середині 90-х років існувала державна програма з видачі кредитів на фермерську діяльність, тому більша частина з діючих господарств відкрилася саме тоді. На даний момент у районі працює 12 фермерських товариств, у користуванні яких знаходиться 304 га землі, - зазначає чиновник.

Окрім того, за словами Віктора Гаркавого, близько двох тисяч гектарів землі на даний момент поросло лісом.  Спеціаліст пов’язує це з тим,  що за радянських часів, коли проводилось масове розорювання земель – цей процес відбувався бездумно і хаотично, тому під розорювання потрапили землі, прилеглі до лісової зони. Відповідно кожен рік їх простою без обробки призводить до заростання лісом. Що ж стосується питання мораторію, то у чиновника немає чіткої думки щодо позитивного чи негативного впливу на сільськогосподарську ситуацію в регіоні та Україні в цілому.

Розходяться думки стосовно продажу землі і у її безпосередніх власників, селян. Так, жителі села Горбове впевнені, що поява потужного господарства у їхньому селі могла б суттєво покращити всі сфери життя.

-          У 2007 році ми чекали, що біля Красної гірки (потужне крейдяне родовище між Новогород – Сіверським та селом Горбове) побудують великий цементний завод. Планувалося, що вони дадуть понад 1000 робочих місць. Це вирішило б питання і фінансове, і демографічне, і молодь не пила б і не їхала. Тоді їх, інвесторів, не пустили, бо вони були іноземцями. Тепер район на межі вимирання. Те ж саме і з землею, вони не хочуть її продавати іноземцям, бояться тих китайців чи німців. А чи хтось із них думав про те, що на цій землі нікому буде працювати скоро. Вже зовсім скоро, 5-7 років, далеко не треба ходити. – говорить Лідія Михайлівна, колишня вчителька.

Лідія Михайлівна пояснює, що орендна вартість одного земельного паю, середній розмір якого 1,6 га, складає 5-6% від його вартості. На території Горбівської сільради вартість паю близько 50 тисяч гривень, а от за декілька кілометрів, у сусідньому об’єднаному ціна значно нижча – до 30 тисяч за пай. Така різниця пояснюється якістю землі та її родючістю, говорять селяни.

Проте не всі жителі села готові продавати свої земельні угіддя. Деякі люди дійсно бояться приходу іноземних інвесторів, та просто великих землевласників у своє село.

-          Декілька років тому на мене виходили люди, пропонували взяти мої паї в оренду, для вирощування якихось культур. Я їм відмовив, і вони пішли в сусідню Сумщину. Потім я бачив у новинах, як у людей гинули бджоли від отрути, якою агрохолдинг поливав з літака свої поля. А тепер уявіть собі, що це могло бути на моїй землі, поруч з моїм будинком, з садом, де мої онуки їдять вишні, яблука, тощо? Кому скаржитись? До кого потім звертатись? – емоційно реагує Володимир Нітченко.

Противниками продажу землі є і місцеві фермери, зокрема Іван Коваленко, співзасновник фермерського господарства «Іванове» у селі Студінка. Підприємець займається розведенням великої рогатої худоби та вирощуванням зернових культур. Землі фермерського господарства знаходяться у постійному користуванні і складають 10 га. На думку фермера земля повинна бути державного значення і здаватися в оренду.

-          Скажу одразу, я проти продажу землі. А особливо іноземцям. Земля повинна бути державною, нехай її здають в оренду на 49 років, і люди, які користуються землею, повинні сплачувати податок, - коментує підприємець.

На думку Івана Коваленка, продаж землі призведе до знищення дрібних та середніх фермерських господарств та появи латифундистів. Тому першочерговим завданням держави є створення адекватних умов для розвитку приватних сільських господарств.

-          Більш правильним рішенням буде створення земельних банків, де можна буде взяти кредит на розвиток господарства під земельну заставу. На даний момент банки пропонують кредити під 20-25% річних. Хто ж буде брати такі кредити? Я за те. Щоб був приватний власник на селі – фермер. Щоб він мав небагато землі, до 200 га. Фермер обов’язково повинен займатись тваринництвом, бо це органічні добрива і робочі місця. А земля повинна бути державною, - резюмує Іван Коваленко.

Погоджується з думкою свого колеги і Оксана Верхуша, директор фермерського господарства у селі Стахорщина, яке займається вирощуванням великої рогатої худоби. На її думку головною проблемою є ставлення до землі великих підприємців, поява яких буде неминучою після зняття мораторію.

-          Я проти продажу землі. Я бачу як це відбувається зараз, коли великі холдинги заходять у наш регіон, орендують землю. Я бачу відношення до людей, їм потрібна земля, а не люди. Будуть тут люди, чи їх не буде – нікого не цікавить, - говорить Оксана Верхуша.

Всі фермери сходяться у тому, що головною проблемою є безвідповідальність великих підприємств перед людьми. Використання хімічних добрив часто призводить до негативних випадків, коли труїться худоба, або гинуть бджоли, і таких випадків дуже багато не лише на території району, а й по всій Україні. Важка і велика техніка розбиває і без того знищені дороги, які не ремонтувалися ніколи. Саме тому фермери остерігаються появи великих агрохолдингів, а особливо іноземців.

Zemlya_Moratoriy_Infografika_ZMI.jpg

Розуміти щоб не боятися

Негативну реакцію на можливий продаж землі місцеві активісти пояснюють відсутністю правильної інформаційної кампанії, яка б пояснила жителям села та дрібним фермерам всі позитивні моменти зняття мораторію. Зокрема, на думку експертів проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні»     найбільшою проблемою є те, що мораторій не дозволяє сформувати в сільській місцевості середній клас, який створить робочі місця для сільського населення.

Експерти вважають, що у результаті відкриття ринку, можливість купити землю отримають дрібні виробники (фермери), які здатні і мають бажання працювати на землі. Вони формують середній клас у сільській місцевості, створюють робочі місця,  підтримують розвиток сільських територій. Земля, отримана у власність, може використовуватись для залучення банківського фінансування у вигляді кредитів, що дасть нові можливості для розвитку.

ще однією надважливою складовою є  той факт, що мораторій гальмує розвиток фермерства.

За підрахунками спеціалістів інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає приблизно US$1000 прибутку  з кожного га.

Мораторій стримує розвиток виробництва з вищою доданою вартістю. За даними 2012 року, прибутковість багаторічних культур становила $1770, прибутковість соняшника – $770 на 1 га. З 2004 по 2012 рік  Україна вже втратила до 43 тис. га площ багаторічних культур. Натомість українці купують яблука - ті ж самі багаторічні культури - з Польщі .

Що ж стосується селян – землевласників, то  мораторій обкрадає звичайних громадян.

Через мораторій ціна оренди паїв значно занижена. Власники паїв вже зараз недоотримують за оренду свого паю в середньому 13-18 тис грн на рік. Рента (чистий дохід від 1 га землі) - $200-250. Її отримують орендарі, а власники – орендну плату $50. Потенційна вартість оренди в Україні (за умов скасування мораторію) - $250 /га ( розрахунки Проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні»). Тому втрати приватних землевласників від дії мораторію (через занижену орендну плату)  втрачають $150-200 за га, або $500-700 за пай (3.6 га) на рік). Загальні втрати власників, які здають землі в оренду, становлять майже 90 млрд грн або $3,3 млрд..

Окрім того, на думку експертів Українці отримують за оренду своєї землі значно менше коштів, ніж селяни в сусідніх країнах.

Середня вартість оренди гектару за рік в Україні - $50. Середня вартість оренди га в Польщі - $200. В Україні найнижча ціна оренди гектара, хоча лише за останні 2 роки вона зросла на 1/3 і майже досягла показника Литви. Найвища ціна за оренду землі серед країн ЄС у Данії, Ірландії, Нідерландах - понад $600. Найнижча у ЄС - в Литві - $54.

Але найважливішим є той факт, що від скасування мораторію виграють місцеві громади, тобто кожен житель села.

Як зазначають експерти, у разі скасування мораторію місцеві громади отримають: додаткові надходження до бюджету (від продажу земель комунальної власності, земельного податку, зростання орендної плати). Розвиток малого й середнього бізнесу в с/г та інших галузях.

Нові робочі місця. Зростання попиту на товари і послуги для сільського населення (за рахунок підвищення купівельної спроможності сільських мешканців) що дасть змогу повернути життя в селі у сторону розвитку і зупинити процес самознищення українського села, запущений олігархатом на початку 2000-х .

Виготовлення цієї публікації стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією Інтерньюз. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.


Автор: Денис Домоцький для Чернігівщина: події і коментарі
Гість галина 2018-08-28 16:23:48   Оцінок:
0

в країні,в якій немає хоч трішечки правди та стабільності руки опускаються у всіх:хоть у роботодавців,хоть у найманих працівників)ДЕ ВАША сьовість можновладці???

Гість Валерий 2018-08-29 10:47:18   Оцінок:
0

Вы не заметили, как прекрасно стало нам жить после приватизации Облгазов, Облэнерго и т.д.? Цены стали выше европейских! Монополисты не видят людей! Вы хотите им отдать землю? А Вы знаете сколько будет поломано судеб? Государство не защитит!Не время!

Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

На заміну табличок із назвами вулиць у Чернігові витратять майже 200 тисяч гривень

Незабаром у Чернігові замінять старі таблички із назвами вулиць на нові. Тендер на заміну показчиків назв вулиць оголосило Управління ЖКГ. Вартість запланованих робіт становить 199 тисяч гривень....

У Чернігові розпочали опалювальний сезон

У Чернігові вже розпочався опалювальний сезон. Відповідно до розпорядження чернігівського міського голови, у Чернігові теплопостачання у житлові будинки розпочалось у неділю, 21 жовтня. А...

Амельченко двічі кнопкодавив у жовтні, - ЧЕСНО

Народного депутата з Чернігівщини Василя Амельченка двічі впіймали за кнопкодавством у сесійній залі Верховної Ради. Про це повідомляє Громадський рух ЧЕСНО. Загалом, 10 нардепів кнопкодавили 25...

Уродженець Чернігівщини став членом ЦВК

Уродженець села Попівка Новгород-Сіверського району 62-річний Михайло Вербенський став новим членом Центральної виборчої комісії. Від Блоку Петра Порошенка. За його кандидатуру проголосували 286...

В Озерянах починають готуватися до виборів

У п’ятницю, 12 жовтня, було прийняте рішення про вибори в ОТГ. Голів та місцевих депутатів 23 грудня обиратимуть і на Чернігівщині. П’ять новостворених громад: Борзнянська, Озерянська...