Програма розвитку Чернігова не відповідає законодавству України? | Події і коментарі
Субота, 19 січня 2019, 07:15
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

Програма розвитку Чернігова не відповідає законодавству України?

15:30 03.10.2018    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

Чернігівська міська рада разом із усіма департаментами та управліннями готує щороку Програму соціально-економічного розвитку (ПСЕР)* міста. Її приймають депутати міськради на сесії голосуванням.

*ПСЕР існує для того, щоб визначити пріоритети розвитку міста на наступний календарний рік. У ньому визначають проблеми, що існують у різних галузях. Також цей документ повинен «йти в ногу» з планом стратегічного розвитку, який у нас теж є.

«ПСЕР може бути корисною тоді, коли людина хоче дізнатися, що буде здіснюватися в його районі: ремонти, будівництво та інше. Можна побачити яким чином буде розвиватися місто, що в ньому буде відбуватися», - Володимир Тарнай, експерт Центру «Ейдос» у сфері бюджетної політики та місцевих фінансів

Про відсутність критеріїв успішності ПСЕР

Чернігівська ПСЕР не має типової структури, яку пропонує Кабінет міністрів. Вона сформована як стратегічний план, який немає критеріїв успішності.

Наприклад, у програмі пишуть: «Поліпшення стану вулично-дорожньої мережі». Проте немає й слова за яких умов ця ціль досягнена. Фактично капремонт 10 доріг вже буде технічно означати успіх.

Харків же, на який так рівняється міський голова Владислав Атрошенко, підійшов до цього питання серйозніше. Наприклад, вони поставили собі за ціль підвищити ефективність використання комунальної власності. Визначили, що вони досягнуть успіху тоді, коли забезпечать «надходжень до бюджету міста Харкова від приватизації й оренди об'єктів комунальної власності в сумі відповідно 30,0 млн грн і 55,0 млн грн. …».

Присутність таких «білих плям» робить ПСЕР слабкою, хоча в неї вкладено немало зусиль.

Про комунальну власність у ПСЕР

У типовому зразку, який пропонує Кабмін, є окремий пункт, який присвячений управлінню об’єктів комунальної власності. Якщо говорити людською мовою – в цьому пункті має бути інформація про управління землею, що належить громаді, комунальними підприємствами, житловою та нежитловою забудовою.

Щодо комунальних підприємств міста, то чернігівський документ та люди, що його писали-приймали, цей аспект проігнорували. Єдине, що ми можемо дізнатися про КП це те, що з ними планують робити.

Yes

Yes

Та це не єдиний недолік, стосовно КП. У Програмі повинен бути додаток «Показники розвитку підприємства та організації комунальної власності». Його також немає, хоча постанова Кабміну, яка регулює створення ПСЕР, визначає перелік додатків.

«Додаток цей існує для того, щоб показати наскільки ефективно функціонує комунальний сектор. Цей документ може цікавити в більшій мірі тих людей, що прагнуть приймати безпосередню участь в житті міста», - Володимир Тарнай, експерт Центру «Ейдос» у сфері бюджетної політики та місцевих фінансів

Разом із цим фрагментом тексту ми втратили розуміння ефективності роботи комунального сектору. Якщо заглянути до харківської Програми й відкрити її додаток, можна побачити

  • дохід очікуваний та прогнозований за 2017 та 2018 відповідно роки;
  • витрати очікувані та прогнозовані за 2017 та 2018 відповідно роки;
  • прогнози щодо прибутковості/збитковості КП;
  • фонд оплати праці;
  • середню кількість працівників у 2017 та 2018 роках;
  • середню з/п на 1 працівника у 2017 та 2018 роках.

«У багатьох напрямках, в тому числі впровадженні нових технологій, я вважаю Харків першим містом в Україні. Я хочу дружити з Харковом і переймати кращі практики вашого міста», - Владислав Атрошенко, вітаючи Харків з Днем міста

Почати переймати кращі практики можна з формування та оформлення Програми соціально-економічного розвитку Чернігова на 2019-й рік. Харківська ПСЕР не має таких недоліків як чернігівська.

Матеріал створений в рамках реалізації проекту «Прозорі комунальні підприємства», який реалізується Центром «ЕЙДОС» за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках Програми MATRA.


Автор: ГО «Центр політичних студій та аналітики»
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

На Водохреще міські служби подбають про безпеку чернігівців біля річки

Завтра, 19 січня, відзначається велике християнське свято - Хрещення Господнє. За традицією, в цей день багато людей вирушають до водойм аби зануритися в освячену воду. У Чернігові масове купання...

У Чернігівській міській раді відбулися звітні збори регіонального відділення АМУ

Звітні загальні збори Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України (АМУ) відбулися сьогодні в обласному центрі.  На початку засідання голова регіональгого відділення АМУ...

У Чернігові п’ятьом дітям-сиротам вручили ключі від квартир

Від сьогодні Дмитро та Володимир Пухові, Ігор Юров, Наталія Сивун та Анжеліка Мельник — власники однокімнатних квартир у Чернігові. Купили їх за рахунок державної субвенції. Ключі та ордери...

Рівень захворюваності на грип в Чернігові стає нижчим

У Чернігові на наступному тижні продовжуватимуться обмежувальні заходи через грип та ГРВІ. Про це на брифінгу у міській раді сьогодні повідомив начальник управління охорони здоров’я...

Дитячий садочок на Масанах: готовність об’єкту вже понад 70%

Історія будівництва в Чернігові першого за часи незалежності великого нового комунального об’єкту – дитячого садочку в мікрорайоні новобудов «Масани» - не була простою....