На Козелеччині попрощалися з 2-ма піхотинцями

На Козелеччині попрощалися з 2-ма піхотинцями, які у вівторок загинули внаслідок ворожого обстрілу біля Павлополя на Донеччині. 30-річний Олександр Шарко, старший матрос, - родом із села Олбин. Жалобну церемонію там провели опівдні. А близько третьої - в Козельці - попрощалися з 20-річним матросом Владиславом Раком. Його рідні та знайомі зібралися в соборі Різдва Богородиці.

Пообіді біля собору Різдва Богородиці в Козельці збираються люди. Всі вони прийшли віддати шану 20-річному матросу Владиславу Раку, який два дні тому загинув під гранатометними обстрілами бойовиків на Сході України.

Катерина Шуляк, подруга загиблого: «Ми познайомилися на стадіоні – він якраз займався спортом. Дуже гарний був хлопець. Не пив, не курив.»  

Маргарита Вертюх, подруга загиблого: «Він дуже хотів у морські війська. Дуже хотів і казав всім: «Як мені подобається». Горів. Дуже хороша людина була, людина була серця, добродушна».

Алла Запека, козельчанка: «Для всіх, у кого є діти, у кого є онуки, - це біда для всіх, для нашої країни, для батьків, дідусів. Як кажуть, краще б сам пішов туди, аби дитина залишилась жива. І так кожна мама. Як тій мамі тепер. Йому вже тепер не болить, болить мамі, бабусі, татові, болить всім людям. Я їх не знаю, але не могла не прийти. Це війна і це агресор. І це треба розуміти усім отак знизу від нас і до самої верхівки.»

Серед двох сотень людей – однокласники та вчителька Владислава. Каже, про те, що її тихий і спокійний у шкільні роки учень нині перебував на фронті дізналася в день його загибелі.

Лариса Бондаренко, класний керівник загиблого: «Владислав був дуже тихий, спокійний, скромний. Завжди сидів за останньою партою. Серед хлопчиків він був чи не найменший у класі. Після 9 класу він обрав професію, пов’язану з залізничним транспортом, навчався в училищі і після закінчення він разом з другом однокласником вирішили отримати військову професію. Наскільки він був маленький – я його бачила після закінчення школи (ми збиралися на зустріч випускників) – я була здивована, тому що з тендітної дитини він став дорослим чоловіком.»

Тіло морпіха до рідного селища привезли його товариші по службі.

Владислав Ляшук, товариш по службі: «Це тяжка втрата для нашої роти для всієї України, для морської піхоти. Був дуже світлою людиною. Молодий, амбіціозний, у нього було дуже багато ідей. Він був патріотом своєї країни і віддав найцінніше, що може віддати кожен з нас – життя.»

Бійця поховали на місцевому кладовищі. У Владислава залишилися батько, мати та молодші брат із сестрою.

За словами Козелецького військового комісара Вадима Володька, з початку війни на Сході України загинули 25 бійців з Козелеччини. 7, 8 та 9 серпня в Козелецькому районі оголошені Днями жалоби.

Відео UA: Чернігів