Масляна 2021: традиції, прикмети та млинці проти вареників | Події і коментарі
Субота, 17 квітня 2021, 07:44
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися
Реєстрація користувача
Зареєструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

Масляна 2021: традиції, прикмети та млинці проти вареників

12:08 04.03.2021    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який кожен справжній українець встигає з’їсти таку кількість смачних млинців, що вистачить на весь рік. А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам?

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2021 році масничний тиждень розпочнеться 8 березня і триватиме до неділі, 14 березня. По-іншому цю неділю називають Прощеною. Сім днів поспіль дозволено їсти м’ясо, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Чиє це свято?

Зважаючи на язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, це давньослов’янське свято, зароджене на території України. І українці незалежно від особистих релігійних переконань – християнських чи язичницьких є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже Масниця – культурне надбання українців.

Традиційна страва Масляної – млинці чи вареники?

Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум’яним млинцем вони з’їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: “Без млинця – не Масляна”.

Традиції

Ще до початку масляного тижня, а саме в неділю, традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. 

Фото: “ТамТур”

Одним з головних давніх звичаїв на Масляну вважалось робити опудало Масниці. Це велика солом’яна лялька, яку вбирають у жіночий одяг й намисто, як стародавнє божество. Згідно до прикмет, Масниця була втіленням злої зими, яка хотіла заполонити весь світ своїм холодом. Наприкінці свята люди спалювали солом’яну Масницю й тішились, що побороли зиму. 

З млинцями, головною стравою Масляної, пов’язують безліч прикмет. Зокрема, вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів махне хвостом собака. Також, деякі традиції стосуються процесу випікання цієї страви: якщо млинці вдавались пишними, то й рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що пеклись погано – пророкували господарям дому невдачі та проблеми. А як говориться в одному з давньоруських звичаїв, то перший спечений млинець був за упокій всіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні. А в п’ятницю зяті неодмінно мали відправлялися в гості в будинок тещі на млинці. 

Зустрічаються й прикмети, які стосувались розваг на Масницю. Наприклад, вірили, чим сильніше розгойдатись на гойдалці, тим щасливішим можна було стати, або ж якщо з’їхати з гірки далі, ніж сусід, то й врожай у вас буде кращий. Також, на Масляну прогнозували погоду на літо: якщо холодно – літо буде теплим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби.

Бабський тиждень  

А ще Масляний тиждень називали Бабським або Колодієм. Протягом цього тижня чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки. У понеділок молодиці (заміжні жінки) збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала», а в п’ятницю її «хоронили». У суботу жінки в шинку «оплакували» колодку, а в неділю колодку «волочили».

Фото: Politeka.net

Не одружився – ходи з колодкою 

Здавна в останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. В’язали її молодиці доноги хлопцям та дівчатам, як покарання за те, що за період між Масницями не взяли шлюб (у деяких регіонах півдня та сходу колодку прив’язували й батькам – як знак того, що вони не одружили своїх дітей, а особливо тим батькам, що відмовили сватам і нареченому). Відкупались від колодки грішми або пригощанням. На Поділлі хлопці пригощали дівчат напоями та солодощами – «купували колодку», «запивали колодку», а потім наймали музик для танців. У знак вдячності дівчина вишивала перкалеву хустинку з ініціалами обранця, прикрашала квітами та разом з кількома писанками дарувала обранцю на Великдень – «повертала колодку» (і цим висловлювала симпатію та згоду на залицяння). Дівчата також могли в’язати колодки, але тільки парубкам і не до ноги, а на ліву руку. Дівочу колодку оздоблювали яскравими стрічками та паперовими квітами. Відкуплялись хлопці від колодки солодощами, грошима або подарунками: намиста, стрічки, шовкові хустки.

Прикмети на Масляну

Якщо перший млинець пропечений і рум’яний у господині, то вся родина буде здорова весь рік.

Млинці не можна різати ножем – це може накликати біду.

Якщо на Масляну вдарить мороз, то літо буде теплим, але не спекотним.

Якщо в останній день Масляної погана погода, то весна буде ясна і тепла.

Якщо на Масляну багато бурульок на дахах, то рік буде врожайним.

Якщо у юної дівчини млинець прилип до пательні, то заміж їй нескоро.

Перший млинець молоді дівчата виносять на вулиці та віддають перехожим. Як звати першого зустрічного – так будуть і кликати судженого.

Джерела: ЕтнохатаПарк Київська РусьРБК-Україна24tv, Етнографія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 17-річний ліцеїст втратив селезінку після того, як його побив помічник вихователя в Чернігівському ліцеї.


Автор: Чернігівщина: події і коментарі
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

Проводив експеримент: на Чернігівщині помер вчитель хімії та біології

У селі Рогізки Сновської громади на Чернігівщині вчитель біології та хімії проводив експеримент та отруївся. Сорокап’ятирічного педагога врятувати не вдалося. У Корюківському відділенні...

Діставайте парасольки та дощовики – вихідні на Чернігівщині будуть дощові

Вихідні на Чернігівщині будуть дощові. А максимальна температура повітря впродовж 17-18 квітня в Україні та області триматиметься на рівні +9°…+13°. Про це повідомила синоптик...

180 років тому на Чернігівщині народилася Христина Алчевська – палка прихильниця гендерної рівності

16 квітня — 180 років з дня народження у місті Борзна на Чернігівщині Христини Данилівни Алчевської, видатної педагогині, письменниці, бібліографіні, громадської діячки. Батько не дозволяв...

В стінах зруйнованої лікарні на Чернігівщині знайшли ще п’ять ікон ХІХ сторіччя [ФОТО]

У селі Нові Млини, що на Чернігівщині, знову знайшли старовині ікони 19 сторіччя. Неймовірні образи знайшли під штукатуркою на стінах старої лікарні. Як стверджують старожили, образи належать...

Рівні можливості: в Україні чоловікам дозволили брати декретну відпустку

В Україні надали право чоловікам брати декретну відпустку при народженні дитини. Законопроект схвалили в другому читанні у Верховній Раді у четвер, 15 квітня. Рішення підтримали 269 депутатів....