Прокопенко: час переглянути пріоритети та направити кошти з “Великого будівництва” на розробку українського зенітно-ракетного комплексу | Події і коментарі
П'ятниця, 27 січня 2023, 23:06
Вхід Реєстрація
;

E-mail:

Пароль:

Увійти
Зареєеструватися
Реєстрація користувача
Зареєструватися

Вкажіть ваш E-mail:

На вказаний E-mail буде відправлено посилання за яким ви зможете втсановити новий пароль.
Нагадати пароль
Зареєеструватися

Популярні

Прокопенко: час переглянути пріоритети та направити кошти з “Великого будівництва” на розробку українського зенітно-ракетного комплексу

11:53 25.01.2022    Версія для друку  Коментарі Оцінок:
0

Загальні видатки пов’язані з будівництвом доріг у 2021 році склали 156 млрд. грн., або 11% від усього державного бюджету України. На 2022 рік заплановано витратити не менше 125 млрд. грн. Для порівняння, загалом на закупівлю та ремонт озброєння Україною в 2022 році передбачено – в чотири рази менше – близько 33 млрд гривень. Про це заявив голова Чернігівської обласної організації партії “Українська стратегія Гройсмана” Андрій Прокопенко.

Він звернув увагу, що з цих 33 млрд гривень близько 20 млрд гривень буде направлено на закупівлю озброєння та техніки, що виробляється серійно, 10 млрд гривень – на модернізацію та капремонти, близько 1,5 млрд гривень на забезпечення живучості арсеналів. І близько 1,5 млрд. грн. на дослідницько-конструкторські роботи.

На мій погляд, сьогодні варто змінити пріоритети витрачання державних коштів. В України є необхідність посилення протиповітряної оборони. Середній вік зенітно-ракетних комплексів, які захищають українське небо, – понад 30 років. При цьому у нашої країни є все необхідне, щоб розробити власний комплекс  протиповітряної оборони з дальністю 100 км. В Україні є КБ “Луч” та КБ “Південне”, які вже заявили, що можуть виконати таке завдання”, – підкреслив Прокопенко.

Як раніше зазначав генеральний конструктор ККБ “Луч” Олег Коростельов, вартість подібної розробки складе 1,4 млрд грн. Вийти на держвипробування українського зенітно-ракетного комплексу готові за 2 роки.

В інтерв’ю Defense Express Олег Коростельов розказав: “Ми беремо пускову “Нептуна” і ставимо ті ж 4 ракети, як на С-300, по-своєму їх встановлюємо. А командна машина, щоб усім цим управляти? А ось командна машина “Нептуна”, її навіть не треба переробляти, її просто потрібно перепрограмувати. У нас всі елементи вже є. Ба більше, я чому сміливо дивлюся на цю роботу, тому що у нас в “Нептуні” є фактично 70% комплексу.

Нам залишилось просто взяти готовий хороший радар “Іскри”. Ми додаємо, звичайно, станцію радіокорекції й додаємо свою ракету. А своя ракета ось вона – за основу ми беремо “Вільху” – там газодинамічне управління, ми повинні поставити головку, яку нам так само розроблять, як розробляли під “Нептун””.

“Технічні складові та кадри є, питання в фінансуванні. Нині саме той час коли треба переглянути пріоритети та направити необхідні кошти на розробку українського комплексу протиповітряної оборони. Фактично, вартість цих робіт – це близько 1% від запланованих витрат на дороги”, – наголосив Андрій Прокопенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокопенко: Безпека – це не лише військовий, а й економічний та енергетичний компоненти.


Автор: Чернігівщина: події і коментарі
Коментарів ще немає
Додати коментар
Максимальний розмір коментаря 250 символів

Читайте також

Як зарядити телефон із пошкодженим зарядним портом?

Хочете знати, що робити, коли телефон не можна зарядити за допомогою звичайного зарядного пристрою? Чи є рішення взагалі і чого краще уникати у такій ситуації? Індуктивні зарядні пристрої Якщо...

Основні види пилососів та їхні можливості

Пилосос змінив підхід до прибирання і сьогодні складно уявити собі чисте приміщення, де б його не використовували. Є багато видів приладів залежно від форми, конструкції, способу прибирання тощо....

Причини повільного інтернету

У наші дні багато людей скаржаться на повільне завантаження веб-сайтів, інтернет-сторінок, повільне завантаження тощо, але найчастіше вину за це покладають на інтернет-мережу конкретного...

У центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф стартували відновлювальні роботи

Зруйнована стіна, вибиті вікна та двері – до Чернігівського обласного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф прилітало не раз. На щастя, медики разом з машинами вчасно...

Кількість загиблих унаслідок авіаудару по Десні зросла – ДСНС

Кількість загиблих унаслідок авіаційного удару по селищу Десна Чернігівської області збільшилася до 11 людей. Про це Суспільному повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій. За інформацією...  (Коментарів: 1)