Чернігівщина вшановує пам'ять жертв Батуринській трагедії

На Чернігівщині вшанували пам'ять жертв Батуринській трагедії, яка сталася 1708-го року під час російсько-шведської війни.

Як повідомив секретар Чернігівської єпархії Української православної церкви Київського патріархату отець Роман Кіник, у храмах Чернігівщини по невинно убієнних відправили панахиду.

Молилися по загиблих оборонцях гетьманської столиці й у батуринській церкві Воскресіння Господнього, усипальниці гетьмана Кирила Розумовського, де перепоховали останки вбитих містян, виявлених під час археологічних досліджень.

У рамках заходів, присвячених трагічній події, в Чернігівському художньому музеї ім. Григорія Галагана відкрито виставку "Реквієм" із фондової колекції Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

За словами представника Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області, наукового співробітника Сергія Бутка, з позицій сьогоднішньої історичної науки події в Батурині оцінюються як одна з найбільших трагедій в українській історії.

Історична довідка

Батуринська трагедія – офіційна назва подій у Батурині, що сталися 2-го листопада (за старим стилем) 1708 р., коли російські війська, захопивши місто, вщент зруйнували оборонний замок і всі будівлі (у тому числі п'ять православних храмів). При цьому, за різним підрахунками,  було жорстоко вбито від 11 до 14 тисяч мешканців, у тому числі дітей, жінок, літніх людей. Кривава різанина сталася за прямим наказом імператора Петра I, який бажав помститися гетьману Івану Мазепі за те, що той став на бік шведського короля Карла XII.

Після знищення Батурина гетьманську резиденцію перенесено до Глухова. З 1760 року Батурин став власністю гетьмана Кирила Розумовського, який мав намір повернути сюди гетьманську столицю.

13-го листопада 2008 року Верховна Рада України вшанувала пам'ять жертв Батуринської трагедії хвилиною мовчання. Ініціатором цього був голова фракції «Наша Україна – Народна самооборона» В'ячеслав Кириленко.