Пам'ять про Героїв. Пам'ять для своїх

Сьогодні навпроти Чернігівської ОДА пройшло віче приурочене до Дня Героїв Небесної Сотні. Сумний привід для того щоб зібратися.

Три роки тому я не був на Євромайдані, власне, у ті місяці в Києві я не був взагалі. Моя участь у тих подіях обмежилася одиночним пікетом у рідному місті і ось таким фото, яке, як мені говорили, разом з іншими світлинами та відео представників діаспори показали в січні 2013 року в Києві.

Тому я не можу себе віднести ані до активних, ані навіть просто до учасників Революції Гідності. 

Але я добре пам'ятаю свої відчуття, коли влітку 2014 року в Івано-Франківську побував на меморіалі пам'яті Романа Гурика, хлопця, який був молодший за мене на 4 роки. Хлопця, який загинув.

Прийти і вшанувати ЇХ пам'ять було моїм обов'язком, саме тому я пішов сьогодні на віче. На жаль, ну або на щастя - як подивитися, народу прийшло не багато. З приблизно 300 тисяч чернігівців час та бажання вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні знайшли близько 150 осіб, основу яких склали люди пенсійного або передпенсійного віку. Як сказав глава ОДА Валерій Куліч, шкода, що практично не видно студентів, але не насильно ж їх зганяти.

Насильно, справді, не зганяли. Віче нагадувало по атмосфері сімейні поминки. Виголошували промови. Як завжди багато правильних речей. І про те, що потрібно починати з себе, й про очікування більш активних дій від влади, спрямованих на поліпшення життя українців, й про те, що перемога прийде, коли більше людей зрозуміє свою відповідальність за те, що відбувається.

З корисного - оголошення про безкоштовні курси української мови, які, як виявилося, щосуботи о 10 ранку проходять в бібліотеці Короленка.

Покладали квіти. Дівчина поруч стояла й плакала. Гімн співали багато  з присутніх, що я не так часто бачив у Чернігові. Головне чого не відчувалося на віче - фальші. 

Фальш - в тому числі проти неї Небесна Сотня і боролася.

Сподіваюся, що далі буде краще. 

Миру та єдності тобі, Україно!