Тіло загиблого на Донеччині мінометника з Городні без результатів ДНК родичам не віддають | Події і коментарі

Тіло загиблого на Донеччині мінометника з Городні без результатів ДНК родичам не віддають

5 грудня під Пісками Донецької області загинув 25-річний Роман Нітченко із Городні. Роман був сержантом-мінометником 93-ої окремої танкової бригади. Мобілізували влітку, під час третьої хвилі. 2 тижні пробув на навчаннях у Яворові Львівської області. Потім ще місяць на Дніпропетровщині. Наприкінці вересня Нітченко потрапив на Схід.

З дня його загибелі минуло майже три тижні, та й досі рідні не можуть забрати тіло Романа. Його не видають без результатів ДНК-експертизи.

— Після школи, яку закінчив у Городні, Роман пішов працювати на будівництво, — розповідає мати загиблого Лілія Нітченко. — Останнім часом їздив у Білорусь. Вахтовим методом. Мені і зараз думається, що він на роботі.

Йому дві повістки приходили. Син у той час якраз на вахті був. За третьою, яка прийшла 14 серпня, сказав: «Ховатись не буду».

По Городні слухи стали ходить, що нема уже нашого Романа. Люди кажуть, а ми і не знаємо. 11 грудня пішли у військкомат. Сказали, що даних немає. А за два дні передзвонили. Підтвердили, що загинув, тіло у Дніпропетровську. Навіть машину виділили, щоб забрати. Донька із зятем поїхали. Але тіло їм не віддали. Обгорів дуже. І потрібні результати ДНК.

16 грудня у Чернігові здала аналізи. Результатів, сказали, треба чекати близько трьох тижнів. Уже ми стільки пережили. Зараз би поховати його. Хоч би до Нового року.

— То, може, він живий?
— Ні. Хлопці розповідали, що вони разом з Романом були у підвалі. Від прямого попадання снаряда на них обвалилася плита. Вісім чоловік попечених. Загинуло, кажуть, четверо. Раніше повідомити не могли, бо самі ледь вижили.

У Романа дві старші сестри. Його тато, Федір Нітченко, дуже хотів сина. Казав, коли дружина була вагітною, як не буде хлопця, іще ждатимуть.

Не можуть забрати тіло і рідні загиблого ще 4 жовтня під час боїв у Донецькому аеропорту бійця Першої танкової механізованої бригади 35-річ-ного молодшого сержанта Станіслава Кривоноса з Івангорода Ічнянського району. Бійців, які були в одному танку зі Станіславом, поховали майже два місяці тому, 31 жовтня. Приблизно у той же час мати загиблого Кривоноса пройшла ДНК-експертизу. Результати отримали за два з половиною тижні. Та підтвердились вони лише на 50 відсотків. Тож 28 листопада таку ж процедуру пройшла і донька Олександра. На результати чекати два-п'ять тижнів. А Кривоноси так хотіли б отримати їх до свят. І перепоховати Станіслава до 12 січня. Цього дня мине рік, як помер його батько.