До дітей у протитуберкульозному диспансері погано ставляться - Уповноважений ВР з захисту прав людей

З дітьми, хворими на туберкульоз, поводяться погано – тривожний сигнал, який надійшов від секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з захисту прав людей. На початку березня у обласному протитуберкульозному диспансері побувала моніторингова група правозахисників та громадських діячів, які після відвідин дитячого відділення та відділення для осіб, взятих під варту, дійшли висновку: «Необхідно змінити підходи у ставленні до дітей з боку молодшого медичного персоналу Чернігівського протитуберкульозного диспансеру». Звідки взялися такі висновки та що на це можуть відповісти самі медичні працівники?

Катерина Звягельська, завідуюча дитячим відділенням обласного протитуберкульозного диспансеру: «Они и так бедные несчасные дети, которые лишены родительской ласки. Представляете, еще бы кто-то им что-то там еще. Это как-то и не укладывается…»

Пацієнтів у дитячому відділенні обласного протитуберкульозного диспансеру сьогодні 34, дев’ятьом з них і трьох років немає. І уявіть собі, з цими дітками перебуває цілодобово аж дві мами. Решта — під опікою медперсоналу.

Людмила Варвинець, старша медична сестра обласного протитуберкульозного диспансеру: «У нас на дитяче відділення штат — 11 медичних сестер, враховуючи старшу медсестру і дев’ять молодших медсестер, плюс сестра-господиня, буфетниця».

Ярослав Вольський, заступник головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру: «Кожного дня у нас чергує у відділенні одна медична сестра і дві молодші медсестри. Тому дуже тяжко нашому персоналу навіть кормити цих маленьких дітей».

Те, що кадрів для належного догляду за дітьми у відділенні недостатньо, фактично відзначили правозахисники та громадські активісти, які промоніторили діяльність медичного закладу. Представники Уповноваженого Верховної Ради з захисту прав людини, ознайомившись з роботою дитячого відділення, дійшли невтішних висновків.

Віктор Тарасов, виконавчий директор Чернігівського громадського комітету захисту прав людини: «Під час відвідин дитячого відділення ми отримали несподівану інформацію про не зовсім належне поводження з дітьми, які лікуються в цій установі. Під час співбесіди ми отримали навіть інформацію про те, що неслухняних дітей молодший медичний персонал та вихователі іноді прив’язують до батарей колготами або мотузками, використовують нецензурну лайку».

Для медиків цей візит був неочікуваним, неочікуваними стали і висновки, зроблені моніторами.

Людмила Варвинець: «Прогулянки у нас щоденно, якщо дозволяє погода. У нас діти першу половину дня ходять в школу, яка на другому поверсі, а потім після сну вони виходять на прогулянку. Знову ж таки частина персоналу залишається у відділенні з тими дітьми, які не можуть ходити на прогулянку».

З приводу зауваження, що діти гуляють прямо посеред коридору, так це дійсно так і є. Ігрову кімнату взялися ремонтувати волонтери – молоді громадські активісти, але ремонт з трьохтижневого переріс у безстроковий.

Проблем тут не приховують і навіть навпаки — голосно про них заявляють. Ремонт потрібен, потрібна більш посилена охорона, медичних кадрів теж малувато. Але запевняють, дітей не лише не ображають, а ще й вдягають та й підкормлюють. Медсестра тут за маму.

Ярослав Вольський: «У нас на сьогоднішній день 90% дітей – діти з неблагополучних сімей з усієї області. Нажаль, батьки, які віддають нам дітей, по декілька місяців навіть не цікавляться самопочуттям дітей. Тобто наші медсестри і молодший персонал — вони їм фактично заміняють маму».

Катерина Звягельська: «У нас только две мамы. Это детки, которым нет и двух лет. У первого ребенка туберкулез позвоночника. Второй ребенок — у него тяжелейший туберкулез легких, 1,5 годика. Начали искать, откуда такой ребенок, оказалось папа – открытый туберкулез».

Туберкульоз все частіше б’є по дітях, і все більше по тих, яким ще й трьох років немає. 22 дитини захворіло у минулому році.

Ярослав Вольський: «Скоро рік, як відсутня вакцина БЦЖ. Не тільки в області, а й в Україні. Ми розуміємо, що найближчим часом у нас буде проблема саме з туберкульозом».

Якщо проблеми є, їх треба вирішувати. І якщо проблеми, які має тубдиспансер, ростуть на системному ґрунті, треба казати про необхідність реформи системи.

Відео "Сівер-центр"