Чи можна в Україні збирати чужий врожай? - Питання адресоване до апеляційного суду Чернігівської області | Події і коментарі

Чи можна в Україні збирати чужий врожай? - Питання адресоване до апеляційного суду Чернігівської області

Позиція. Бути фермером в нашій країні непросто. Працювати чесно, витримуючи  тиск з боку державних і недержавних органів, – вже досягнення. Але окрім продирання крізь бюрократичні хащі, аграріям доводиться вести постійну боротьбу з конкурентами. Подекуди, боротьбу досить жорстку, на межі законності.  Так, фермерам ТОВ «Білорусь» довелося звертатися до правоохоронців, а згодом і до суду для захисту свого врожаю.

Історія сталася ще у вересні 2014 року в Чернігівській області. Одного ранку на поле обабіч траси Київ – Гомель,  орендоване і засіяне компанією ТОВ «Білорусь», приїхали два комбайни і почали збирати кукурудзу. Ситуація була б цілком звичайною, якби не той факт, що комбайнами і вантажівками, що прибули разом із ними, керувала людина, котра не мала на це жодних прав.

Ласим до результатів чужої  праці виявився Олександр Войтов – який називає себе «фермером». Чому Войтов вирішив, що має право зібрати цей врожай, - невідомо. В суді він своєї провини не визнав і стверджував, що мав намір покосити лише частину поля, яку нібито орендував у місцевих селян. При цьому не зміг надати ані доказів такої оренди, ані підтверджень, що він щось засівав на тому полі. І взагалі, поведінка Войтова на судовому засіданні істотно відрізнялася від його поведінки у день збору врожаю. То як же все відбувалося?

Етап перший: вчинення злочину

Олександр Войтов заздалегідь домовився із власниками комбайнів та двох вантажівок про обмолот та перевозку кукурудзи з поля, площею понад 200 га. Проте в суді він зазначав про намір обкосити  лише 10 га. Чи став би хтось наймати стільки техніки , до того ж з іншого регіону, заради 10 гектарів? – На думку спеціалістів, це недоцільно.

Окрім комбайнерів та водіїв вантажівок, Войтов залучив декількох охоронців. За його словами – «на випадок поломки». За словами свідків – для забезпечення безперешкодного обмолоту.

Прибувши на поле, Войтов особисто командував збором врожаю. Розставив техніку, спланував порядок обкосу (по периметру ділянки, що також зводить нанівець версію про план скосити лише частину). Всім учасникам подій неодноразово оголошував, що саме він є власником цього поля. Коли ж охоронці, найняті справжнім власником, прибули до місця події, а за ними приїхав і сам директор ТОВ «Білорусь»  - почалася суперечка.

На той час встигли зібрати майже 15 тон зерна кукурудзи. Войтов до останнього боровся за можливість вивезти зібране – навіть сам вскочив за кермо КАМАЗу із зерном і намагався поїхати. Ситуацію вдалося врегулювати завдяки втручанню поліції. 

Етап другий: судовий розгляд

В суді Войтов не зміг надати переконливі докази навіть щодо свого права збирати частину врожаю. У той самий час, ТОВ «Білорусь» мало усі необхідні документи для підтвердження правомірності використання земельної ділянки, а покази свідків довели, що передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив та посів здійснювалися на замовлення та за кошт ТОВ «Білорусь».

То кому ж належить врожай? І ті зібрані Войтовим 15 тон зерна кукурудзи, і ще майже 1900 тон, які він обмолотити планував, але не встиг? – Чернігівський районний суд розбирав справу майже два роки і визнав Олександра Войтова винним у незакінченому замаху на грабіж в особливо великих розмірах (ч.3 ст.15, ч.5 ст.186). Вироком суду Войтова було засуджено до восьми років позбавлення волі.

Здавалося б, історія закінчилася справедливо. Винуватець встановлений, покарання чесне. Крадіям – тюрми. Проте адвокати Войтова подали апеляційну скаргу, відтак у справі з’явився третій етап.

Етап третій: апеляція

Новий розгляд матеріалів справи Войтова відбудеться зовсім скоро, 31 травня 2017 р., у апеляційному суді Чернігівської області. Тож чи залишиться вирок незмінним? Чи зможе суддя, Іван Петрович Баглай, побачити нові нюанси у цій, здавалося б, очевидній ситуації?

Ми будемо спостерігати і сподіватися на чесне правосуддя. Адже подібні ситуації трапляються досить часто, і вже не одному фермеру доводилося перешкоджати незаконному збору свого врожаю.

Судове рішення у справі Олександра Войтова може стати гарним прецедентом, застереженням для недобросовісних аграріїв і надією на захист для чесних фермерів.